Світлана живе у будинку на дві сімʼї, який дістався у спадок від батьків. Брат із другої половини без жодного слова прибудував до своєї частини веранду. «Мене не спитали — значить, через суд змушу знести». Знесення самовільної добудови здається очевидним фіналом такої історії. Верховний Суд щойно показав, що все складніше.
Що сталось і що змінилось
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №932/8952/20 сформулював позицію, яка ламає поширений стереотип. До цього багато хто був певен: добудував співвласник щось без згоди — отже, автоматично під знесення. Суд із цим не погодився.
Ключове формулювання звучить так: реконструкція чи добудова частини спільного будинку сама по собі не є підставою для її знесення. Простими словами — факт, що сусід чи родич збудував без вашого дозволу, ще нічого не вирішує. Суд дивиться на два інших питання: чи дотримано встановлений законом порядок виконання робіт і, головне, чи реально порушено ваші права.
Це логіка статті 376 Цивільного кодексу (самочинне будівництво) у звʼязці з нормами про спільну часткову власність. Знесення тут — крайній захід, а не перша реакція суду. І тягар доказування лежить саме на тому, хто просить знести: «позивач повинен довести, у чому полягає порушення його прав». Немає доказів реальної шкоди — немає й підстав для демонтажу.
«Мені заважає!»: як довести, що ваші права справді порушені
Тут і ховається підводний камінь. Одного «я проти» і «мене не спитали» суду замало. Вам доведеться показати конкретне, відчутне порушення. Що це може бути? Веранда чи поверх затіняють ваші вікна і город. Через прибудову зʼявилися тріщини у спільній стіні чи ризик руйнування. Добудова заблокувала прохід до вашої частини двору чи до спільного горища.
Уявіть: Ольга подала на брата позов про знесення другого поверху лише тому, що він не взяв письмової згоди. У суді вона не змогла довести, що поверх їй заважає: сонце світить у вікна як і раніше, стіни цілі, прохід вільний. Суд у знесенні відмовив — формальне порушення без реальної шкоди справу не виграє. А ось судовий збір і витрати на експертизу Ользі довелося оплатити зі своєї кишені.
Тому доказова база — це фото, будівельно-технічна експертиза (вона офіційно встановить затінення, тріщини, загрозу), свідчення сусідів. Вам відмовили домовитись по-сусідськи? Тоді саме ці докази, а не емоції, вирішать справу.
Не зносити, а перебудувати: яка є альтернатива
Суд оцінює баланс інтересів і не любить руйнувати збудоване, якщо проблему можна вирішити мʼякше. Якщо порушення усувається без демонтажу, є альтернатива — зобовʼязати привести обʼєкт до попереднього стану: перенести вікно, демонтувати лише ту частину, що затінює, відновити прохід.
Що робити вам? Крок 1: зафіксуйте порушення — фото, виклик спеціаліста, замовлення експертизи. Крок 2: надішліть співвласнику письмову вимогу усунути порушення (це знадобиться в суді як доказ спроби врегулювати спір). Крок 3: якщо мовчанка — позов, де ви чітко формулюєте не «знести бо без згоди», а «знести/перебудувати, бо порушено такі-то мої права», з посиланням на справу №932/8952/20. На етапі експертизи й позову без юриста буде важко — це чесно.
Коротко про головне
- Знесення самовільної добудови — не автомат: сам факт відсутності згоди ще не підстава демонтажу
- Вирішальне — чи доведено реальне порушення ваших прав (затінення, тріщини, перекритий прохід)
- Підводний камінь: без доказів шкоди ви програєте справу і сплатите судові витрати
Запитання для роздумів: А якщо співвласник нічого не будує, а просто не пускає вас на спільне подвірʼя чи горище — як змусити його не чинити перешкод?
Текст рішення: Постанова Верховного Суду у справі №932/8952/20 — Єдиний державний реєстр судових рішень
