Олена щовечора читає синові казку й щовечора чує те саме питання: «А коли тато повернеться?» Її чоловік служить з перших днів вторгнення, і відповіді немає ні в неї, ні в законі. Закон про демобілізацію знову з’явився в Раді — і саме тому про нього треба говорити чесно, без обіцянок.
Закон про демобілізацію: що зареєстрували 13 липня
У Верховній Раді 13 липня 2026 року зареєстрували законопроект №15404 — «Про внесення змін до деяких Законів України щодо створення правових підстав для демобілізації військовослужбовців». Автори — вісім народних депутатів: Разумков Д.О., Мокан В.І., Микиша Д.С., Саладуха О.В. та інші.
І тут ми зупинимось, щоб сказати те, чого не скаже більшість: текст законопроекту і пояснювальна записка ще не оприлюднені. На картці — лише назва, автори й дата. Ніхто зараз не знає, які саме строки служби чи підстави звільнення там прописані. Тому будь-який заголовок на кшталт «демобілізація через стільки-то місяців за новим законом» сьогодні — вигадка. Ми таких не пишемо.
Що ми знаємо напевно: чинне законодавство не встановлює строку служби для мобілізованих. Формулювання «до завершення особливого періоду» означає, що визначеної дати повернення немає. Саме цю прогалину законопроект і заявляє намір закрити.
Чому попередні спроби нічим не закінчились
Це далеко не перший такий законопроект — і в цьому найважливіший урок. У травні в Раді зареєстрували №15233 («Про демобілізацію та реінтеграцію військовослужбовців») — він пропонував право на звільнення після 24 місяців служби за умови щонайменше трьох місяців у бойових діях. Поруч ішов №15234 — про «базовий цикл військової служби» тривалістю ті самі 24 місяці.
Де вони зараз? Досі в комітетах. Головний — Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Жоден не став законом.
Вам знайоме це відчуття? Кожен новий номер законопроекту читають як надію, а він роками лежить у комітеті. Тому чесна відповідь на питання «коли демобілізація» звучить так: реєстрація законопроекту — це не рішення, а лише заявка на розгляд. Між нею і законом — комітети, два читання, підпис Президента. Про те, як держава вже сьогодні підтримує звільнених, ми окремо розбирали на прикладі .
Що працює вже сьогодні, поки закону немає
Поки строку служби немає, звільнення можливе за конкретними чинними підставами. Крок 1: за станом здоров’я — через ВЛК, якщо є висновок про непридатність; це найпоширеніший реальний шлях. Крок 2: за сімейними обставинами — наприклад, догляд за важкохворим родичем, дитина з інвалідністю, кілька неповнолітніх дітей за відсутності другого з батьків; кожна підстава потребує документів. Крок 3: за віком — після досягнення граничного віку перебування на службі. Подавати рапорт треба командиру, з копіями документів і фіксацією подання. Якщо частина зволікає з виплатами при звільненні, знадобиться розбір про .
До речі, якщо частина затягує виплати, судова практика вже має приклади, як стягнути повний розрахунок при звільненні та компенсацію за затримку.
При цьому важливо розуміти, що сама процедура є обов’язковою, і нещодавно ми писали, як суд скасував штраф за непроходження ВЛК через недостатність доказів з боку ТЦК.
Коротко про головне
- Закон про демобілізацію ще не ухвалено: №15404 лише зареєстровано, тексту немає у відкритому доступі
- Попередні законопроекти (№15233, №15234) про 24 місяці служби досі лежать у комітетах
- Реально працюють сьогодні лише чинні підстави: ВЛК, сімейні обставини, граничний вік
Де застосовувати негайно
Замість того щоб чекати новин про голосування, є сенс перевірити чинні підстави вже цього тижня: якщо є медичні документи — ініціювати ВЛК; якщо змінився сімейний стан (інвалідність родича, народження дитини, втрата другого з батьків) — зібрати документи й подати рапорт. Ці шляхи працюють незалежно від долі законопроекту №15404, і саме вони сьогодні реально повертають людей додому.
Картка законопроекту: Законопроект №15404 від 13.07.2026
