Коли поліцейський поза службою є агентом держави? ЄСПЛ поставив крапку

Коли поліцейський поза службою є агентом держави — критерії ЄСПЛ

Ваш клієнт показує синці та розповідає як сусід «козирнув ксивою» поліцейського перед тим як зламати йому ніс. А ви вже бачите чергову відмову прокурора: «конфлікт на особистому ґрунті, особа перебувала поза службою». Поліцейський поза службою після рішення ЄСПЛ у справі Kovalenko v. Ukraine №39603/08 від 28.05.2026 — це не приватна особа, а агент держави. Стягнуто 11 000 євро.

Стіна прокуратури: чому статус поза службою вбивав справи

17.02.2008 у Ірпені на заявника напала група за участю двох поліцейських у позаслужбовому стані. Один ударив телескопічною дубинкою по голові — можливий перелом черепа, втрата свідомості. Подальше було сюжетом для адвокатської депресії: 14 разів прокуратура відмовляла у порушенні кримінального провадження (2008-2011). Ефективне розслідування почалось лише у 2014, справа закрита у 2019 за недостатністю доказів. Класичний шлях справи про насильство «поза службою» — закриття за мотивом «приватноправового характеру».

Схожим чином вищі судові інстанції критично оцінюють й інші формальні доводи обвинувачення: окремо ми аналізували, коли посилання прокурора на архів не може бути єдиним доказом у спорі.

До 28.05.2026 українські суди першої інстанції систематично відмовляли у скаргах потерпілих — поза службою діяв як приватна особа, держава не відповідає. У ЄСПЛ накопичилось сотні аналогічних заяв українців.

Аргумент ЄСПЛ: коли поліцейський завжди агент держави

Велика Палата ЄСПЛ у Kovalenko v. Ukraine відкинула логіку формального статусу. Ключова теза: критерій не у тому чи поліцейський «на службі» — а у тому чи він фактично використав свій службовий статус, статус-роль, ресурс. Демонстрація посвідчення, поведінка з позиції влади, носіння елементів форми, застосування службових навиків силового впливу — будь-який з цих факторів робить дії «діями агента держави». Україна порушила ст.3 Конвенції (заборона катувань і нелюдського поводження) у двох аспектах: матеріальному (тяжкі тілесні ушкодження без законних підстав) і процесуальному (неефективне і затягнуте розслідування — самостійне порушення).

ЄСПЛ прямо відхилив аргумент Уряду про «приватноправовий характер дій». Позитивний обов’язок держави за ст.3 включає ефективне розслідування — 14 відмов у порушенні провадження є грубим порушенням цього стандарту. Стягнуто 8 000 євро моральної шкоди + 3 000 євро судових витрат — 11 000 євро загалом. Передвісники цієї позиції були у попередніх справах — .

Від теорії до скарги: як застосувати прецедент

Сценарій з вашого тижневого календаря. Клієнт постраждав у бійці у грудні 2024, поліцейський у штатському показав посвідчення і застосував фізичну силу. Прокуратура відмовилась порушити кримінальне провадження — «поза службою конфлікт на особистому ґрунті». Перший крок — скарга на постанову про відмову до прокурора вищого рівня з прямою цитатою з Kovalenko v. Ukraine про критерій «використання службового статусу». Другий крок — якщо відмова повторюється — скарга до слідчого судді за ст.303-304 КПК з посиланням на правову позицію ЄСПЛ як обов’язкову для національних органів.

Третій крок — для вже закритих справ — заява про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами за главою 34 КПК на підставі рішення ЄСПЛ. Юристи що візьмуть цю позицію на озброєння цього тижня — мають реальний шанс відновити справи що тягнулись роками без перспектив. Підводний камінь: недостатньо просто послатись на статус нападника як поліцейського — ключове доведення що він використав свій службовий статус (демонстрація посвідчення, поведінка з позиції влади, застосування службових навиків). Без цієї ланки відмова прокуратури формально лишається законною.

Коротко про головне

  • Kovalenko v. Ukraine №39603/08 від 28.05.2026: критерій «поза службою» більше не блокує визнання дій поліцейського як дій агента держави.
  • Демонстрація посвідчення = використання статусу — це достатньо для застосування ст.3 Конвенції до інциденту.
  • Перегляд закритих справ можливий за главою 34 КПК (виключні обставини) — основа для відновлення проваджень.

Запитання для роздумів: Справу Коваленка виграно. Але як змусити ДБР та прокуратуру ефективно розслідувати такі справи у майбутньому, не лише формально відкривати провадження?


Текст рішення: Постанова ЄСПЛ Kovalenko v. Ukraine №39603/08 від 28.05.2026 — HUDOC ECHR
Норми: ст.3 Конвенції про захист прав людини | глава 34 КПК (виключні обставини)

Схожі статті

КОНТАКТИ

© 2026 ГО «ФЕМІДА ПРО». Усі права захищені. Матеріали дозволено цитувати з активним посиланням. Інформація на сайті має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.