Вашого клієнта, виключеного з обліку 17 років тому за станом здоров’я, силоміць доставляють до ТЦК прямо з вулиці. Ви готуєте позов до адмінсуду — і вже заздалегідь знаєте формулу відмови: «спір не відноситься до адміністративної юрисдикції». Оскарження дій ТЦК систематично перетворювалось на коло безсилля. До 26.05.2026.
Чому суди першої інстанції закривали справи проти ТЦК
Більшість позовів проти ТЦК у 2024-2025 закінчувались ухвалою про закриття провадження ще до розгляду по суті. Аргументація стандартна: «дії військового комісаріату не є реалізацією владних управлінських функцій у спорі з громадянином — це функція військового обліку, оскаржується в іншому порядку». Позивач отримував формальну відмову, місяці витрачались на апеляцію — а сам факт неправомірного доставлення лишався без розгляду. Адвокати фактично втрачали інструмент захисту: формально право є, реально — суди його не визнавали.
Постанова КАС ВС у справі №420/9610/25: межа свавілля
КАС ВС у складі трьох суддів 26.05.2026 розглянув касацію у справі №420/9610/25. Позивач — чоловік, знятий з військового обліку у 2008 році за станом здоров’я. У 2025 році його силоміць доставили до ТЦК і направили на ВЛК для повторного огляду — попри існуючий запис у військовому квитку. Він подав адміністративний позов про незаконність дій ТЦК. Перша інстанція закрила провадження. Апеляція підтримала. ВС — скасував і направив справу до Одеського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.
Ключова теза суду: дії територіального центру комплектування щодо примусового доставлення особи та направлення її на ВЛК є реалізацією владних управлінських функцій, які створюють для громадянина правові наслідки. Отже — це публічно-правовий спір, який підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства за ст.4 і 19 КАС України. Аргумент про «суто організаційний характер» дій ТЦК не витримує перевірки коли йдеться про обмеження особистої свободи.
Це не просто чергова постанова про юрисдикцію — це межа між свавіллям виконавця і правом громадянина на судовий контроль. Перший наслідок: тисячі справ закритих за останні 18 місяців за тією самою формулою — підстава для перегляду. Передвісники такої лінії були у нашому матеріалі про оскарження ВЛК адмінсуд.
Зазначимо, що це не вперше Верховний Суд вирішує складні питання підсудності у справах, пов’язаних з обороною, — раніше ми аналізували, хто розглядає спори про реквізицію майна.
Як подавати позов проти ТЦК тепер
Юристи з військового права отримали козир у формулюванні позовних вимог. Структура яка тепер працює: визнати протиправними дії ТЦК щодо примусового доставлення і направлення на ВЛК; зобов’язати ТЦК скасувати відповідні розпорядження; стягнути моральну шкоду. У мотивувальній частині — пряме посилання на постанову КАС ВС у справі №420/9610/25 з цитуванням позиції про публічно-правовий характер спору.
Доказова база яку треба готувати з першого дня: копія військового квитка з відміткою про зняття з обліку; медична документація що підтверджує підставу зняття; докази насильного доставлення (показання свідків, відео з камер, рапорти); скан-копія направлення на ВЛК. Без цього — навіть з прецедентом ВС суд не отримає достатньо для розгляду по суті. Більше про доказовий пакет — у .
Підводний камінь: рішення стосується юрисдикції спору про незаконне доставлення — це не оскарження результатів ВЛК і не позов проти самого наказу про мобілізацію. Не змішуйте предмети позову в одній заяві — суд може розділити справу або повернути позов через неузгодженість.
Три висновки для адвоката
- Юрисдикція встановлена — справи про дії ТЦК тепер розглядаються в адмінсуді, постанова №420/9610/25 — обов’язковий аргумент.
- Перегляд старих справ — клієнти з закритими у 2024-2025 провадженнями можуть подавати касацію або заяву про перегляд за нововиявленими обставинами.
- Чітко формулюйте предмет позову — окремо доставлення, окремо ВЛК, окремо мобілізаційне розпорядження.
Запитання для роздумів: Верховний Суд дав зелене світло. Але чи готова судова система на місцях до тисяч позовів які тепер неможливо буде відфутболити формальною ухвалою?
Текст рішення: Постанова КАС ВС у справі №420/9610/25 від 26.05.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норми: ст.4 КАС України (адміністративні справи) | ст.19 КАС України (юрисдикція)
