Вам прийшов лист із відмовою. Причина — одна літера у вашому прізвищі не збігається з написанням у документах загиблого чоловіка. Виплата за загиблого військового зависла через транслітерацію. Верховний Суд 14 травня 2026 року сказав чітко: це не перешкода.
Чому одна літера ставала стіною
Одноразова грошова допомога за загиблого Захисника — це мільйони гривень, на які мають право члени сім’ї. Але документи різних епох писали прізвища по-різному: радянський паспорт через «і», новий — через «и», десь «є» замість «е». Через таку розбіжність Міноборони відмовляло: формально «не доведено», що ви — одна родина.
Удова у справі №361/12008/24 зіткнулася саме з цим. Чоловік загинув на службі, вона подала на допомогу — а їй відмовили: прізвища в його документах і документах його батьків відрізнялися на літеру. Лінгвістична експертиза показала очевидне: розбіжності — наслідок транслітерації та двомовного середовища, а не різних людей.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (Постанова від 14 травня 2026 року) поставив крапку:
> «Розбіжності у написанні прізвищ у документах не перешкоджають встановленню факту родинних відносин у судовому порядку».
Простими словами: одна літера не робить вас чужими людьми. Якщо суд встановив факт родинних відносин — цього достатньо для виплати. Касаційну скаргу Міноборони відхилено.
Така позиція, де суд стає на бік громадянина проти формальних відмов, не є поодинокою — раніше ми аналізували, як ВС захистив доплати для чорнобильців, визнавши, що одного посвідчення для виплати достатньо.
Марія проти однієї літери
Уявіть ситуацію Марії. У її паспорті прізвище «Ковальчук», а у військовому квитку загиблого чоловіка — «Кавальчук»: одна літера, «о» замість «а». Через це їй відмовили в допомозі. Марія подала до суду свідоцтво про шлюб і свідоцтва про народження дітей. Суд встановив: це одна родина — і зобов’язав здійснити виплату.
Ціна питання — не абстракція. Одноразова допомога за загиблого Захисника обчислюється мільйонами гривень: це і покриття боргів родини, і житло, і освіта дітей, які лишилися без батька. Через одну неспівпадаючу літеру сім’я могла втратити все це — на роки, поки триватимуть оскарження.
Вам відмовили так само? Тоді ця позиція ВС — ваш головний аргумент. Чесне попередження: усну відмову «на словах» суд не розглядає. Потрібна офіційна письмова відмова уповноваженого органу — лише вона відкриває шлях до суду.
Що робити, якщо вам відмовили: три кроки
Крок 1. Отримайте письмову відмову Міноборони чи іншого органу з конкретною причиною — без неї до суду не звернутись.
Крок 2. Зберіть докази родинного зв’язку: свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження, спільні документи. Якщо є сумніви в написанні — замовте висновок лінгвістичної експертизи.
Крок 3. Подайте заяву про встановлення факту родинних відносин до суду за місцем проживання. У позові пошліться на справу №361/12008/24. Після рішення суду повторно зверніться за виплатою.
Коротко про головне
- Розбіжність у написанні прізвищ — не підстава відмовити у виплаті за загиблого.
- Факт родинних відносин встановлюється судом; рішення суду — підстава для виплати.
- Потрібна офіційна письмова відмова — усні відмови суд не розглядає.
Запитання для роздумів: А що робити, якщо для доведення родинного зв’язку потрібні документи, які залишились на тимчасово окупованій території?
До речі, проблема втраченого доступу до доказів має й інший вимір: наша редакція вже пояснювала, чи можна подати новий позов, якщо матеріали попередньої судової справи залишились в окупації.
Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №361/12008/24 від 14 травня 2026 року — Єдиний державний реєстр судових рішень

