Ви подали на аліменти ще у 2021-му, але суд лишився в окупованому Бердянську. Переїхали, спробували звернутися знову — а вам кажуть: «Не можна, така справа вже є». Новий позов на окупованій території, точніше після втрати доступу до неї, тепер захищений позицією Верховного Суду: відмовити лише через стару справу не можна.
Чому суди відмовляли і чому це було помилкою
До цього частина судів читала закон механічно: бачили, що десь уже відкрите провадження за участю тих самих людей — і відмовляли у новому позові з посиланням на пункт 3 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу (ця норма забороняє розглядати двічі один і той самий спір).
Проблема в тому, що мільйони людей виїхали з територій, де лишилися їхні справи. Доступу до матеріалів немає. Перевірити, що саме людина вимагала у тому старому позові, неможливо — папери за лінією фронту. І виходило замкнене коло: стара справа формально «є», нову подати «не можна», а захистити право ніде.
Нове рішення Верховного Суду: стара справа більше не пастка
У справі №369/5483/25 Третя судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (рішення від 8 червня 2026 року) поставила крапку. Суд вказав прямо:
> «Сам факт наявності у провадженні іншого суду справи за участю тих самих сторін не є достатнім для застосування пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України».
Простими словами: те, що десь на окупованій території колись існувала справа з вашим іменем — ще не підстава вам відмовити. Щоб закрити вам шлях до суду, місцевий суд має довести тотожність — що це той самий спір: ті самі сторони, та сама вимога, та сама підстава. А довести це без матеріалів справи, які лишилися в окупації, практично неможливо. Отже, сумніви тлумачаться на користь вашого права на суд.
Подібний підхід, де тягар доведення покладається на орган влади, а не на громадянина, Верховний Суд застосував і в податкових спорах, заборонивши ДПС діяти на припущеннях проти бізнесу.
Це не косметична деталь. Йдеться про конституційне право на судовий захист, яке окупація не має скасовувати.
Як це працює на практиці. Пані Ольга з Херсона судилася із сусідом за борг. Після окупації виїхала до Києва і подала позов знову — місцевий суд відмовив, бо «справа вже є». Її адвокат оскаржив відмову з посиланням на цю позицію ВС: довести, що саме вимагала пані Ольга у старому позові, без матеріалів справи неможливо. Апеляція скасувала відмову, і позов прийняли до розгляду.
Як подати новий позов, якщо стара справа в окупації
Алгоритм для людини без юриста:
Крок 1. Подайте позов до суду за новим місцем проживання — як звичайний позов, ніби старого провадження не було.
Крок 2. Якщо суд згадує «стару справу» — у клопотанні чи поясненні пошліться на позицію ВС у справі №369/5483/25: відмова можлива лише за доведеної тотожності, а матеріали недоступні через окупацію.
Крок 3. Вимагайте офіційну ухвалу. Усну відмову працівника канцелярії оскаржити не можна — а письмову ухвалу про відмову у відкритті провадження ви оскаржите в апеляції.
Чесне попередження: якщо новий позов справді дослівно повторює старий і відповідач надасть докази тотожності — суд може відмовити законно. Тут уже без адвоката складно вибудувати позицію.
Три висновки для тих, хто виїхав з окупації
- Стара справа на окупованій території — більше не привід для автоматичної відмови.
- Доводити, що це «той самий спір», має суд, а не ви — без матеріалів це майже неможливо.
- Посилання на справу №369/5483/25 — ваш головний аргумент у розмові з канцелярією.
Запитання для роздумів: А що робити, якщо рішення у вашій справі вже ухвалили, але воно лишилось в окупації, і виконати його ви не можете?
Частково цю проблему покликаний вирішити новий законопроєкт, що вносить зміни до виконавчого провадження під час воєнного стану.
Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №369/5483/25 від 8 червня 2026 року — Єдиний державний реєстр судових рішень
