«Олено, нагадуємо про прострочену заборгованість за кредитом вашого чоловіка. Нараховано пеню». Ви вдесяте пояснюєте, що Сергій у полоні, — а у відповідь чуєте байдуже: «Це не звільняє від зобовʼязань за договором». Відстрочка кредиту для полонених та їхніх родин мала б знімати саме такі дзвінки, але закон досі лишав банкам лазівку. Новий законопроект це уточнює.
Що сталось
26 червня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроект №15357 (ініціатор — народний депутат Юрченко О.М.). Він вносить зміни до статті 16 Закону про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей. Ідеться про уточнення питань відстрочення платежів — щоб полон чи незаконне утримання не оберталися для родини борговою ямою.
Важливо тверезо розуміти стадію: це поки що законопроект. Він зареєстрований, але ще не ухвалений, тож остаточні формулювання можуть змінитися під час розгляду. Та сам напрям заданий — закрити прогалину, через яку фінустанови продовжували нараховувати тіло кредиту, відсотки й штрафи людині, що фізично не може платити.
Чому раніше у банку була лазівка
Чинні норми про захист полонених були сформульовані нечітко, і цим користувалися кредитори. Формально пауза в платежах ніби передбачена, але без однозначного механізму банк міг трактувати все на свою користь: договір діє — отже, платіть. Родина опинялася сам на сам із колекторами, а борг ріс щомісяця, поки рідна людина в неволі.
Найболючіше це б’є по споживчих кредитах та іпотеці, узятих ще до полону. Поки чоловік чи син за колючим дротом, дружині чи матері телефонують із вимогами, нараховують пеню й погрожують стягненням майна. Законопроект якраз і прибирає цей подвійний удар — коли держава визнає людину жертвою агресії, а банк водночас тисне на її родину за борги, що виникли не з її вини.
Що це означає для вашої сімʼї
Уявіть родину з Сумщини: чоловік-прикордонник потрапив у полон, дружина лишилася з двома дітьми та іпотекою. Банк вимагав платежі й натякав на виселення. За логікою нового закону вона зможе подати документи про статус чоловіка й зупинити нарахування на весь період неволі. Ціна питання — це не один платіж, а збережене житло й нерви: різниця між «втратити квартиру» і «дочекатися рідного без боргової прірви».
До слова, питання обтяженого іпотекою майна є одним із найскладніших у сімейних спорах, тому наша редакція раніше розбирала, чи можна поділити будинок в іпотеці при розлученні.
Чесне попередження: відстрочка — це не списання боргу, а його заморозка. Після повернення людини зобовʼязання нікуди не зникають, але без штрафів і пені за час полону. І найголовніше — пауза не вмикається сама собою.
Як зупинити платежі, поки рідний у полоні
Крок 1: отримайте офіційний документ, що підтверджує факт позбавлення волі внаслідок агресії, — саме він є підставою. Крок 2: письмово повідомте банк про статус родича й вимагайте відстрочення, додавши копії документів. Крок 3: зберігайте всю переписку — якщо кредитор проігнорує звернення, це стане доказом у спорі. Поки закон проходить парламент, фіксувати свою позицію перед банком варто вже зараз.
Три речі, які варто знати родині полоненого
- Відстрочка стосується всіх нарахувань — тіла кредиту, відсотків і штрафів — на час неволі
- Це заморозка, а не прощення боргу: після повернення зобовʼязання залишаються
- Пауза не автоматична — банк треба офіційно повідомити про статус родича
Запитання для роздумів: А якщо банк проігнорує заяву й продовжить нараховувати борг — куди звертатися родині, щоб захистити своє?
Картка законопроекту: Законопроект №15357 від 26.06.2026 — Верховна Рада
