Додаткова винагорода військовослужбовцям: бій важливіший за карту

Додаткова винагорода військовослужбовцям 100 000 грн залежить від підтвердження бойових завдань, а не від місця, як ілюструє інфографіка із солдатом та документами.

Додаткова винагорода військовослужбовцям у 100 000 грн залежить не від адреси населеного пункту, а від документально підтвердженого факту виконання бойових завдань — так вирішив Верховний Суд 6 серпня 2026 року у справі №400/6668/24.

Додаткова винагорода військовослужбовцям зникла з розрахункового листа через один рядок у таблиці. Ваш чоловік одинадцять місяців виконував завдання на Херсонщині, повертався під обстрілами, а частина відповіла коротко: село Олександрівка не входить до переліку районів бойових дій. Тому 100 000 грн за місяць перетворилися на звичайний оклад. Саме таку логіку Верховний Суд щойно назвав помилковою.

Чому виплату знімали за «не ту» адресу

До серпня 2026 року підхід був простий до примітивності. Постанова Кабміну №168 від 28 лютого 2022 року передбачає підвищену винагороду до 100 000 грн на місяць за безпосередню участь у бойових діях. Але військові частини й суди дивилися передусім на одне: чи входив населений пункт до офіційного переліку районів бойових дій на конкретну дату.

Не входив — відмова. Без розбору, що там робив підрозділ.

Саме так сталося у справі №400/6668/24. Військовослужбовець вимагав виплату за період з 17 січня по 30 листопада 2023 року. Миколаївський окружний адміністративний суд і П’ятий апеляційний адміністративний суд відмовили обидва — села у переліку не значилося. Схожа формальна логіка роками спрацьовувала і в спорах про .

Схожа формальна логіка роками спрацьовувала і в спорах про одноразову допомогу за загиблого, де причина смерті могла стати ключовим бар’єром для родини.

Що змінив Верховний Суд у справі №400/6668/24

Касаційний адміністративний суд 6 серпня 2026 року скасував обидва рішення й повернув справу на новий розгляд.

Формулювання суду коротке: «вирішальне значення мали не лише відомості про місце, а насамперед встановлення змісту та характеру завдань». Простими словами — питання не в тому, де ви стояли на карті, а в тому, що саме ви там робили.

Суд дорікнув попереднім інстанціям прямо: вони «не з’ясовували, на підставі якого розпорядчого акта, де, за яких умов і обставин позивач проходив службу». Тобто судді взяли перелік територій, звірили назву села — і на цьому зупинилися.

При новому розгляді суд першої інстанції зобов’язаний встановити чотири речі: який характер мали завдання у спірний період, за яких умов і в якому складі вони виконувалися, чи належали ці завдання до переліків за розпорядженнями Міністра оборони, і чи могли документи бути не оформлені через обставини воєнного стану.

Позиція не виникла на порожньому місці. Ще у листопаді 2024 року ВС визнавав: якщо частина сама не зафіксувала участь військового у боях, її бездіяльність не може обертатися проти нього. Тепер цю лінію продовжено на випадки з «неправильною» географією.

Ціна питання для родини — до 100 000 грн щомісяця. За одинадцять місяців спірного періоду це понад мільйон гривень: вартість пристойної квартири в обласному центрі. Про те, як влаштоване оскарження відмови виплати військовим, ми розбирали окремо.

Як довести участь у бою, якщо вашого села немає в переліку

Суд назвав конкретні документи — і це не довідка загального змісту з частини.

Крок 1: запросіть у військовій частині витяг з журналу бойових дій за спірний період. Це базовий документ.
Крок 2: візьміть копії бойових наказів і розпоряджень, за якими підрозділ виходив на завдання.
Крок 3: додайте рапорти командира підрозділу, а якщо йшлося про охорону об’єкта — постову відомість.
Крок 4: якщо частина відмовляє у видачі — подавайте позов і клопотання про витребування доказів. Суд має право вимагати ці документи самостійно, і ВС уже наголошував на цьому у практиці 2024–2025 років.

Чесно про ризик: саме лише «я воював» у суді не працює. Без бойових наказів, записів у журналі чи рапортів командира довести правоту буде майже неможливо — і на цьому етапі без адвоката складно.

Три висновки для родини військового

  • Відмова «бо село не в переліку» більше не є достатньою підставою.
  • Доказова база — бойові накази, журнали, рапорти, а не загальні довідки.
  • Рішення не дає грошей автоматично: воно повертає справу на новий розгляд.

Запитання для роздумів: А що робити, якщо частина взагалі не зафіксувала виходи підрозділу на завдання — чи можна довести бій без жодного паперу?


Текст рішення: Постанова КАС ВС у справі №400/6668/24 від 06.08.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень


Часті запитання

Чи можна отримати бойові 100 тисяч, якщо населений пункт не входить до переліку районів бойових дій?

Так. Верховний Суд у справі №400/6668/24 від 06.08.2026 вказав, що визначальним є характер фактично виконаних бойових завдань, підтверджений документами, а не сама лише територія.

Які документи доводять право на додаткову винагороду військовослужбовцям?

Журнал бойових дій, бойові накази й розпорядження, рапорти командира підрозділу, а при охороні об’єктів — постова відомість.

Що робити, якщо військова частина не видає ці документи?

Подавайте адміністративний позов і клопотання про витребування доказів — суд може витребувати їх самостійно. Держмито військовослужбовець не сплачує.

Схожі статті

КОНТАКТИ

© 2026 ГО «ФЕМІДА ПРО». Усі права захищені. Матеріали дозволено цитувати з активним посиланням. Інформація на сайті має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.