Жінка судилася з державою чотири роки і виграла 10 000 грн. Казначейство поставило виплату в чергу під номером 990. Коли вона попросила суд зобов’язати боржника звітувати, місцевий суд відмовив — а апеляційний скасував цю відмову. Питання досі не має касаційної відповіді.
Виконавчий лист виданий 26 грудня 2024 року. Через два тижні Казначейство повідомляє: постанову Верховного Суду до виконання не приймаємо, подавайте виконавчий лист і решту документів окремо. Потім — черга під № 990. Рішення суду є, гроші присуджені, а механізму, який змусив би державу пояснити, коли вона заплатить, наче й немає.
Іноді ж держава відмовляє у виплатах не через процедурні, а через змістовні причини, як-от у справах про допомогу за загиблого військового, де враховується вина самого загиблого.
Що це за спір і чому він потрапив в огляд ВС
Верховний Суд оприлюднив коментований огляд практики за статтями 453-1—453-4 ЦПК — це порівняно новий інструмент судового контролю: стягувач просить суд зобов’язати боржника подати звіт про виконання рішення. Серед справ огляду — № 463/1700/21, і вона показова тим, що пройшла обидва кола: спершу спір про саме право на відшкодування, потім окремий спір про право вимагати звіт.
Передісторія довга. Жінка має статус потерпілої у кримінальному провадженні № 12015140040003276, зареєстрованому 30 вересня 2015 року. Слідчі судді шість разів скасовували постанови про закриття цього провадження — у 2016, 2017 і 2018 роках. У лютому 2021-го вона подала цивільний позов до Львівської обласної прокуратури, Казначейства і МВС, оцінивши моральну шкоду в 5 000 000 грн.
Норми, які тут стикаються
Право на відшкодування шкоди від держави закріплене статтею 56 Конституції, а підстави — статтями 1167, 1174 ЦК. Механізм судового контролю — стаття 453-1 ЦПК, і саме її внутрішня будова стала джерелом конфлікту.
Частина друга говорить: стягувач може звернутися із заявою про звіт «в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження». Частина п’ята — про інше: якщо відповідач є органом державної влади, суд може зобов’язати його подати звіт «незалежно від характеру спору».
Складність у тому, що рішення про стягнення коштів з держбюджету виконує не виконавча служба. За частиною другою статті 6 Закону «Про виконавче провадження» такі рішення виконують органи казначейського обслуговування, а частина четверта прямо каже: ці органи не є органами примусового виконання. Тобто виконавче провадження не відкривається в принципі.
Як розійшлися інстанції по суті спору
Залізничний районний суд м. Львова 14 листопада 2022 року в позові відмовив, спираючись на практику ЄСПЛ: визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за шкоду, завдану особі.
Тобто, суд вважав, що людині досить самого факту визнання порушення — гроші зверху не потрібні. Львівський апеляційний суд 12 грудня 2023 року залишив це рішення без змін.
Верховний Суд 31 жовтня 2024 року скасував обидва рішення. У пункті 72 постанови КЦС ВС зафіксував: надмірна тривалість та неефективність досудового розслідування, яке триває понад 9 років, вочевидь призвела до душевних страждань ОСОБА_1, зумовлених як тривалою невизначеністю спірних правовідносин, так і необхідністю відвідування органів досудового розслідування.
При цьому суд відмежував доведене від недоведеного: прямого зв’язку між тривалістю розслідування і встановленою інвалідністю позивачки він не встановив. Підсумок — 10 000 грн замість заявлених п’яти мільйонів.
Наша оцінка. Розрив між 5 000 000 і 10 000 грн — це не про скнарість суду, а про предмет доказування. ВС визнав відшкодовною саму тривалість невизначеності, але не наслідки для здоров’я, бо причинний зв’язок не був доведений. Практичний висновок конструкції такий: у справах про надмірну тривалість розслідування ключове — довести не хворобу, а те, скільки років людина прожила в підвішеному стані. Хвороба вимагає окремої доказової бази.
Другий спір: чи можна вимагати звіт, якщо виконавчого провадження немає
Уявіть Марію Петрівну, яка виграла суд проти держави. Якщо її боржник — приватна компанія, відкривається виконавче провадження, і в неї є весь арсенал: виконавець, арешт рахунків, звіт. Якщо боржник — держава, виконавче провадження не відкривається взагалі. Той самий виграний суд, але інструментів менше.
Проблема невиконання рішень про виплати виникає і в інших контекстах — наприклад, коли суд про поновлення на роботі виграно, а компенсації немає через військову службу позивача.
Саме тут виникло питання: чи закриває відсутність виконавчого провадження дорогу до звіту? Залізничний районний суд м. Львова 27 серпня 2025 року відповів так: суд констатує, що виконавче провадження у даній категорії справ не відкривається.
Іншими словами: немає виконавчого провадження — немає й підстави вимагати звіт, бо цього вимагає частина друга статті 453-1.
Цей підхід не поодинокий. З тих самих мотивів відмовили Хмельницький міськрайонний суд у справі № 686/10337/24 (7 серпня 2025 року), Луцький міськрайонний у справі № 161/1856/24 (25 серпня 2025 року) і Прилуцький міськрайонний у справі № 742/2964/22 (29 серпня 2025 року).
Львівський апеляційний суд 5 лютого 2026 року скасував ухвалу і направив справу на продовження розгляду, вказавши: частина 5 статті 453-1 ЦПК України не ставить у залежність відкриття виконавчого провадження для подання заяви про зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення, якщо відповідачем є орган державної влади.
Наша оцінка. Конфлікт тут не в оцінці доказів, а в тому, як читати статтю. Перший підхід бачить у частині другій загальну умову для всіх; другий — окреме правило частини п’ятої для держборжників. Від прочитання залежить, чи існує судовий контроль у цілій категорії справ: там, де боржником є держава, а виконавче провадження за законом не відкривається. Вага питання непропорційна його вигляду.
Чого суди не сказали
Ключове — апеляційний суд не сказав, що заяву треба задовольнити. Він сказав, що відмова з мотиву «немає виконавчого провадження» передчасна, і повернув справу на розгляд. Право на звіт і обов’язок його призначити — різні речі.
Не закритими лишились ще три питання. Хто саме є боржником для цілей звіту — прокуратура, МВС чи Казначейство, адже відповідачів троє. Що дає звіт проти черги № 990: судовий контроль не створює бюджетних призначень, і Казначейство може чесно відзвітувати, що чекає фінансування. І головне — касаційної позиції з цього приводу немає, а рішення чотирьох місцевих судів проти одного апеляційного означає, що практика поки що йде в різні боки.
Ризик існує: до появи висновку Верховного Суду результат такої заяви залежить від того, який суд її розглядає. Апеляційна постанова від 5 лютого 2026 року — аргумент, а не гарантія.
Що виявилось вирішальним
У цій справі суди звертали увагу на дві обставини. Перша — наявність виданого виконавчого листа: апеляція окремо зазначила, що лист у справі є, і це відрізняє ситуацію від тієї, де стягувач не звертався за виконанням узагалі. Друга — статус відповідача: аргумент частини п’ятої статті 453-1 працює саме тому, що серед відповідачів є органи державної влади.
Показово й те, на що суд не зважив. Тривалість невиконання сама по собі вирішальною не стала — ані перша інстанція, ані апеляція не будували мотивування навколо номера в черзі. Значення мала конструкція норми, а не те, скільки людина чекає.
Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №463/1700/21 від 31.10.2024 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Ухвала першої інстанції про відмову у звіті: 27.08.2025
Постанова апеляції: Львівський апеляційний суд, 05.02.2026
Усі матеріали за темою: Борги і колектори: що вони можуть насправді, а що ні
Часті запитання
Чи можна вимагати звіт про виконання судового рішення, якщо боржник — державний орган?
Частина п’ята статті 453-1 ЦПК дозволяє зобов’язати такого відповідача подати звіт незалежно від характеру спору. Львівський апеляційний суд 5 лютого 2026 року у справі №463/1700/21 вказав, що відкриття виконавчого провадження для цього не потрібне. Касаційної позиції з питання поки немає.
Чому виконавче провадження не відкривається у справах про стягнення з держбюджету?
За частиною другою статті 6 Закону «Про виконавче провадження» такі рішення виконують органи казначейського обслуговування, а частина четверта прямо визначає, що вони не є органами примусового виконання.
Скільки стягнув Верховний Суд у справі №463/1700/21?
Постановою КЦС ВС від 31 жовтня 2024 року з Державного бюджету стягнуто 10 000 грн моральної шкоди за надмірну тривалість досудового розслідування, яке на той час тривало понад 9 років. Позивачка заявляла 5 000 000 грн.
