В умовах постійних змін бізнес середовище вимушене прилаштовуватись та адаптуватись до нових реалій. Зміни законодавства та системи оподаткування, кадровий «голод», зменшення попиту на товари та послуги, зниження рівня купівельної спроможності громадян – це лише деякі внутрішні проблеми та виклики, з якими підприємці щодня вимушені знаходити компроміс. В той же час існує єдина глобальна проблема, яка вже давно вийшла за межі територіальної цілісності України – війна. Саме війна наклала значний відбиток негативу на формуванні нових ринків, залученні інвестицій та людського капіталу.
Виклики для бізнесу та підприємництва в Україні
Жорсткі реалії підприємництва в умовах війни формують нову основу для ведення бізнесу. Підприємці повинні враховувати низку нових факторів:
- атаки ворога на логістичну та транспортну інфраструктуру;
- знищення енергетичних об’єктів;
- постійні кібератаки ворога;
- наближеність бізнесу до ліній бойового зіткнення та переміщення бізнесу з тимчасово окупованих територій і територій, які знаходяться вздовж лінії ведення війни;
- підвищення податків та зборів;
- втрати людського капіталу та відсутність альтернатив його заміни;
- постійна виснаженість і неготовність до нових викликів та перешкод.
Значна кількість підприємців не витримують такого тиску, в результаті чого приймають рішення про припинення діяльності. Свідченням цього є статистика. Так, з 2022 року найбільшу кількість субʼєктів, які припинили підприємницьку діяльність, було зафіксовано у 2024 році. Разом з тим відкриття нових за вказаний часовий проміжок кількісно не зросло. Серед закритих бізнесів більшість складають саме ФОПи, що свідчить про кризову неготовність малого та мікробізнесу до нових реалій та умов, нової податкової та регуляторної політики.
За перші три місяці війни було відкрито майже у 2 рази менше суб’єктів господарювання, ніж зафіксована кількість реєстрацій у 2021 році. Узагальнюючи, можна стверджувати, що до 2024 роки кількість відкриттів стала переважати кількість закриттів, проте нові умови законодавчого регулювання та внутрішньополітичні процеси негативно вплинули на даний показник у 2025 році.
Негативна динаміка була повʼязана зі двома чинниками: по-перше, активною кібератакою ворога в кінці 2024 року, що позначилося на статистиці 2025 року, а по-друге, кардинальні зміни для ФОПів: запровадження обов’язкової сплати військового збору для всіх ФОПів; збільшення розміру військового збору; скасування пільги на добровільну сплату ЄСВ; щомісячна звітність замість щоквартальної для ФОПів 2-ї та 3-ї груп, які мають найманих працівників.
Проблеми логістичного сполучення також позначилися на веденні бізнесу. Внаслідок руйнувань транспортної інфраструктури (доріг, мостів, портів, залізничних вузлів) значно ускладнилось переміщення товарів та їх вчасна доставка до місць призначення. За перші три роки повномасштабної війни експерти оцінили втрати транспортної інфраструктури у розмірі 38,5 млрд дол. США. Найбільших пошкоджень зазнали автомобільні дороги державного та місцевого значень, комунальні дороги міст та інших населених пунктів, мости та інші види переправ, а також залізнична інфраструктура. Торговельні порти України також регулярно зазнають руйнувань та пошкоджень в результаті ворожих обстрілів. Руйнування морських та річкових портів – пряма загроза логістичній спроможності нашої держави, відновлення якої триватиме роками. Протягом 2025 року найбільших руйнувань зазнала залізнична інфраструктури, а з початку повномасштабного вторгнення кількісне вираження пошкоджених та зруйнованих обʼєктів залізниці становить понад 130 000. Збитки оцінюють у мільярди доларів.
Проблеми логістики вплинули також і на релокацію бізнесу. У березні 2022 року в Україні було запущено урядову програму релокації підприємств від Міністерства економіки України. Нормативною основою для реалізації програми релокації є Постанова Уряду № 305 від 17.03.2022, що регламентує безоплатне перевезення майна вітчизняних підприємств, установ та організацій згідно з переліком, який формується Міністерством економіки і передається до Міністерства інфраструктури та Розпорядженням Уряду № 246-р від 25.03.2022, яким передбачено план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.
За даними на офіційному вебсайті Мінекономіки, до програми може долучитися будь-яке підприємство, здійснивши повну або часткову релокацію своїх потужностей. Сама ж програма поширюється на регіони, що постраждали від бойових дій. Урядом встановлено короткі строки на розгляд заявок про релокацію (від 1 до 5 днів). Відмову у релокації не передбачено, проте визначено, що критерієм відбору підприємств є пріоритетність розгляду заявки, можливість демонтажу, наявність локації з необхідними умовами для роботи в регіонах, що приймають та черговість перевезення. Уряд передбачив також супровід – державну підтримку процедури релокації (підбір місця для розташування потужностей підприємства, допомога з перевезенням, сприяння в налагодженні побутових умов працівників. Передбачено дев’ять адміністративно-територіальних одиниць, куди може бути переміщено підприємство: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська та Рівненська області.
Окрім переміщення бізнесу у більш безпечні умови та віддалені від лінії бойового зіткнення території, не варто забувати про руйнування виробництв. Феросплавна галузь, переробна промисловість, виробництво сталі, видобуток залізної руди та вугілля – лише окремі приклади тих сфер промисловості, від яких залежить зростання ВВП країни та які зазнали руйнувань та значних збитків. Значних втрат зазнав і агросектор, оскільки частину сільськогосподарських земель окуповано або заміновано, а частина – потребує значних фінансових вкладень та інвестицій, які є ризикованими для українських реалій. Що стосується малого та середнього бізнесу, найбільш критичними чинниками впливу на зменшення їх кількості є часом хаотична податкова політика, міграція населення, плинність кадрів.
Перелічені проблеми також підсилюються за рахунок зниження темпів економічного зростання, прогнозами про нову світову фінансову кризу, коливання валютних курсів. Зазначене вплинуло на рівень інфляції, що сприяло негативному рейтингу України серед країн з інфляційними ризиками (20-те місце зі 191-ї країни з показником 12,6%).
На перебіг підприємницької діяльності значно вплив людський фактор, а саме – відтік кадрів. Дану обставину можна пов’язати із двома причинами: мобілізацією військовозобов’язаних як об’єктивною потребою для збереження територіальної цілісності та суверенітету України та виїздом громадян за кордон. За інформацією з відкритих джерел, близько 7,5 млн українців виїхали з 2022 року, що становить близько 20% від загальної кількості громадян станом на лютий 2022 року. Відтік кадрів лише посилив проблему забезпечення фахівцями, вузькими спеціалістами бізнесу. Запити підприємств часто є завищеними по відношенню до можливостей претендентів на посади. На результативність праці також сильно впливає емоційне вигорання та нестабільність умов праці, що безпосередньо пов’язано із обставинами війни.
Перспективи можливих змін
Не зважаючи на жорсткі реалії сьогодення, надія на повоєнне відновлення України все ж залишається. Європейська підтримка на фоні інтеграційних процесів у політичний та правовий простір ЄС, модернізація економіки, відновлення пошкоджених промислових об’єктів та виробництв, інвестиційні проєкти для бізнесу та повернення людського капіталу мають стати важливою частиною підтримки національної економіки. Варто констатувати, що державі доведеться прикласти значних зусиль для формування надійного плацдарму для майбутніх позитивних змін.
