Незнайомий номер, а голос у слухавці — вашого сина: «Мамо, я в біді, терміново потрібні гроші». Рука вже тягнеться переказати останнє. Але щось не так — голос надто рівний, з дивними паузами. Це не син. Це шахрайство через ШІ: нейромережа склонувала його голос із кількох секунд відео. Донедавна довести такий обман у суді було майже неможливо — тепер це змінюється.
Шахрайство через ШІ: що змінює законопроект №15379
3 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроект №15379 — зміни до статті 190 Кримінального кодексу (шахрайство). Проблема була в мові закону: стаття досі оперувала терміном «електронно-обчислювальна техніка» з епохи громіздких комп’ютерів. Слідчому важко було підвести під неї дзвінок із підробленим ШІ-голосом — формально «техніки» ніби й немає.
Тепер застарілу «електронно-обчислювальну техніку» замінюють на «інформаційно-комунікаційні системи або системи штучного інтелекту», а до кодексу вперше додають визначення систем ШІ — програм, що «здатні генерувати контент, який має ознаки інтелектуальної діяльності людини та використовується для введення потерпілих в оману». Простими словами: закон нарешті прямо називає дипфейк і клонований голос тим, чим вони є, — знаряддям злочину.
Масштаб пояснює, чому це на часі. У 2025 році за статтею 190 відкрили 48 871 кримінальне провадження. Збитки від шахрайства з картками зросли на чверть — до 1,4 млрд грн, а 83% таких операцій, за даними НБУ, проходять через інтернет. Майже кожен четвертий українець уже стикався з кібератакою. Санкція не змінюється — від 3 до 8 років позбавлення волі, але тепер у слідства з’являється чіткий інструмент кваліфікувати сучасні схеми, а не закривати справу через «неможливо довести».
Вас обдурили голосом онука: як тепер шукатимуть шахрая
Уявіть: пенсіонерці Марії Іванівні з Черкас дзвонить нібито онук — потрапив у ДТП, треба 20 тисяч «вирішити питання». Голос схожий, вона переказує гроші. Раніше поліція могла розвести руками: доведіть, що це був не він. Тепер призначений кіберексперт аналізує запис дзвінка і дає офіційний висновок: голос синтезовано нейромережею. Це прямий доказ для суду, а не здогад. Про суміжні способи ми розповідали окремо.
Ціна питання не абстрактна: 20 тисяч гривень для пенсіонерки — це кілька місяців життя, ліки й комуналка за півроку. Один підводний камінь: не видаляйте повідомлення, аудіо чи історію дзвінка, навіть якщо впевнені, що це аферист. Саме запис — головний доказ, без якого експерту нема з чим працювати.
Що робити, якщо вас ошукали через ШІ
Крок 1: негайно заблокуйте картку через гарячу лінію банку — у перші 30 хвилин після переказу транзакцію ще реально скасувати. Крок 2: подайте заяву до кіберполіції (cyberpolice.gov.ua або дзвінок 102) і паралельно письмову заяву в банк про оскарження операції — так званий чарджбек, на який є до 120 днів для дебетової картки. Вимагайте письмову відповідь. Крок 3: якщо банк відмовив — скаржтеся до НБУ, а далі до суду; довідка з кіберполіції часто змушує банк переглянути рішення. Якщо сума велика або строк на межі — краще залучити юриста з першого кроку, бо саме тут програють найчастіше. Золоте правило проти таких афер просте: покладіть слухавку й передзвоніть рідній людині самі — жоден банк не просить CVV-код чи пароль із SMS. Що робити зі спірним боргом, який «повісили» після шахрайства, ми пояснювали у матеріалі про .
Коротко про головне
- Дипфейк і підроблений ШІ-голос офіційно визнають способом шахрайства за ст.190 КК
- Головне нововведення — право залучати кіберексперта, чий висновок стає доказом у суді
- Не видаляйте записи й повідомлення від шахрая: без них експертиза неможлива
Запитання для роздумів: А що робити, якщо шахрай не дзвонив, а списав гроші через фейковий сайт банку — чи спрацює той самий механізм?
Законопроект: Проєкт Закону №15379 від 03.07.2026 про зміни до ст.190 КК України — Верховна Рада України
