Рапорт військового СЗЧ: чому Вінницький адмінсуд зобов’язав командування діяти (№120/14610/24)

Військовий у формі тримає рапорт військового СЗЧ з печатками "ВЖИТИ ЗАХОДІВ", "ПЕРЕВІРИТИ", на столі папки "СЗЧ" та "Кримінальні провадження", що ілюструє судову справу.

Військовослужбовець подає рапорт на звільнення через смерть матері — а в частині кажуть «спочатку повернись, потім будемо розмовляти», бо тиждень тому зафіксовано СЗЧ. Рапорт зникає у бюрократичній прірві, кримінальна справа йде далі, юридично безвихідь. Рапорт військового СЗЧ більше не дає командуванню права на бездіяльність — Вінницький окружний адміністративний суд 09.05.2026 у справі №120/14610/24 прямо зобов’язав військову частину розглянути рапорт навіть за наявності даних про самовільне залишення.

Чому рапорти зникали при СЗЧ — і де тут юридична пастка

До 18.02.2026 командування багатьох військових частин діяло за неписаним правилом. Рапорт від військового з ознаками СЗЧ не підлягає розгляду до фактичного повернення. Логіка зовні зрозуміла — мовляв, спочатку відновіть статус, поясніть мотиви залишення, потім ставте питання звільнення. Але юридично це створювало безвихідь: військовослужбовець з рапортом на звільнення за станом здоров’я або сімейними обставинами не міг ні легально повернутись (бо в частині вирішення його питання обумовлене розглядом рапорту), ні офіційно завершити службу (бо рапорт не розглядається). У результаті СЗЧ накопичувався, кримінальна відповідальність за ст.407 ККУ загострювалась, а формальна причина — нерозгляд паперу — залишалась непотрібним вузлом.

Як суд розплутав вузол у справі №120/14610/24

Позивач 05.09.2024 подав рапорт про звільнення за сімейними обставинами — смерть близького родича, що загинув при забезпеченні оборони України. 09.09.2024 направив повторний рапорт поштою на адресу командира військової частини. Командування жодним чином не відреагувало — ні розглядом, ні відмовою, ні запитом додаткових документів. Вінницький окружний адмінсуд встановив: «Командування зберігає обов’язок розгляду рапортів незалежно від процесуального статусу військовослужбовця, у тому числі при наявності даних про самовільне залишення частини». Суд частково задовольнив позов: визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо нерозгляду рапорту, зобов’язав розглянути рапорт по суті у встановленому порядку. Принципово важливе обмеження — суд НЕ зобов’язував звільнити позивача, бо рішення по суті залишається за командуванням, тому йдеться лише про усунення формальної бездіяльності.

Алгоритм позову проти бездіяльності командування

Уявімо клієнта-сержанта Андрія, який після відмови у відпустці для догляду за хворим батьком фактично залишив частину, а потім поштою направив рапорт про звільнення за сімейними обставинами. Перший крок — зафіксувати документально подання рапорту. Рекомендований лист з описом вкладення, фіскальний чек, поштова квитанція з трекінгом доставки до військової частини. Другий крок — зачекати 30 днів (стандартний строк розгляду звернень у державних органах за ЗУ «Про звернення громадян»).  Підготувати адміністративний позов до окружного адмінсуду за місцем знаходження частини. У позовних вимогах: визнати протиправною бездіяльність ВЧ щодо нерозгляду рапорту і зобов’язати ВЧ розглянути рапорт у встановленому порядку. Третій крок — у позові не вимагайте «звільнити», вимагайте саме «розглянути». Суд згідно з №120/14610/24 розмежовує адміністративний обов’язок розгляду і матеріальне рішення про звільнення. Підводний камінь — суд зобов’язує розглянути, не задовольнити: командування може цілком законно відмовити у звільненні, навіть якщо рапорт надійшов і причини здаються поважними. Стратегія: починайте з вимоги розгляду, а далі окремо оскаржуйте конкретну відмову якщо вона неправомірна.

Схожий підхід, коли військового змушують через суд домагатися належного виконання обов’язків, працює і в спорах щодо нарахування бойових виплат.

Що це дає вашій практиці

У вашій практиці з’являється чіткий важіль для розблокування зависких рапортів. Адвокати у мобілізаційних спорах формують типові комплекти документів: позов про бездіяльність плюс клопотання про витребування у ВЧ підтвердження надходження рапорту. Юристи правозахисних організацій використовують №120/14610/24 для систематичних звернень на користь військових з ПТСР, контузіями, втратами родин — категорій, де нерозгляд рапорту особливо болісний. Клієнти отримують реальний шанс зрушити з місця питання, що раніше заходило у глухий кут. Аналогічна логіка спрацювала і у Закарпатському окружному адмінсуді у справі №260/1357/26 (06.05.2026) щодо ТЦК без повістки — тенденція судів до підвищення стандартів процедурної дисципліни військових органів формується системно.

Детальніше про те, як суд змусив ТЦК доводити факт вручення повістки, ми писали в огляді рішення у справі №260/1357/26.

Три акценти для позову

  • Розмежуйте дисциплінарну і адміністративну природу — СЗЧ не виправдовує бездіяльність по розгляду.
  • Вимагайте «розглянути», не «звільнити» — суд не диктує командуванню результат.
  • Документуйте подання рапорту — рекомендований лист з описом вкладення, поштова квитанція.

Запитання для роздумів: Якщо командування формально розгляне рапорт і відмовить — чи відкриває справа №120/14610/24 шлях до окремого оскарження конкретної відмови, чи це вже інший спір з власною доказовою базою?


Текст рішення: Рішення Вінницького окружного адмінсуду у справі №120/14610/24 від 18.02.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень

Схожі статті

КОНТАКТИ

© 2026 ГО «ФЕМІДА ПРО». Усі права захищені. Матеріали дозволено цитувати з активним посиланням. Інформація на сайті має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.