У перші роки незалежності судова система України значною мірою функціонувала на основі радянського законодавства. Її структура визначалася Законом УРСР “Про судоустрій” від 05.06.1981 № 2022-X, відповідно до якого трирівневу судову систему складали районні (міські) суди, Київський міський суд, обласні суди та Верховний Суд УРСР.
Суди розглядали тільки цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. Спори між суб’єктами господарської діяльності вирішували органи спеціально створеного Державного арбітражу при Раді Міністрів.
Законом УРСР “Про арбітражний суд” від 04.06.1991 № 1142-XII органи державного арбітражу республіки реорганізовано в систему арбітражних судів. Відповідно до цього Закону почали функціонувати арбітражний суд АР Крим, арбітражні суди областей, міст Києва та Севастополя, що становили єдину систему арбітражних судів України.
Також діяли військові трибунали.
28 квітня 1992 року Верховною Радою України схвалено Концепцію судово-правової реформи в Україні. На виконання цих положень протягом 1992-1994 років Верховна Рада України прийняла законодавчі акти про внесення змін до Закону України “Про судоустрій України”, а також закони, які визначали статус суддів, склад і повноваження Конституційного Суду України, кваліфікаційних комісій суддів, статус адвокатури, нотаріату.
Відповідно до Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 № 2862-XII систему судоустрою України становили Верховний Суд України, Верховний Суд Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, районні (міські), міжрайонні (окружні) суди, арбітражні та військові суди.
Із прийняттям Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституції України було окреслено нову систему судоустрою та закріплено гарантії права на судовий захист, визначено основні засади здійснення судочинства, поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі. На формування нової системи судів у Конституції України встановлювався строк не більше п’яти років.
Принципами побудови системи судів загальної юрисдикції було визнано територіальність і спеціалізацію. Встановлено, що судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конституційний Суд України визначався єдиним органом конституційної юрисдикції, Верховний Суд України – найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, а вищими судовими органами спеціалізованих судів – відповідні вищі суди. У системі судів загальної юрисдикції мали діяти також апеляційні та місцеві суди.
Конституція України заклала фундамент для створення адміністративної юстиції задля гарантування конституційного права громадян на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У 2001 році схвалено пакет законів, якими вносилися зміни до правого регулювання судоустрою та статусу суддів. Ці зміни дістали назву “малої судової реформи”, яка привела національну судову систему у відповідність із вимогами Конституції України та створила необхідні передумови для прийняття Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III.
На цьому етапі реалізовано конституційне положення про апеляційне та касаційне провадження. Обласні суди було перетворено в апеляційні. Положення закону про створення Касаційного суду України як окремого судового органу на рівні з Верховним Судом у 2003 році були визнані неконституційними. Тож Верховний Суд України став єдиним судом касаційної інстанції.
Військові суди належали до загальних судів і здійснювали правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.
Щодо спеціалізованих судів, то арбітражні суди було перетворено в господарські. А протягом 2002-2004 років створено систему адміністративних судів, до якої входили місцеві, апеляційні адміністративні суди та Вищий адміністративний суд України. Знаковою подією стало прийняття Кодексу адміністративного судочинства, який визначив процесуальні механізми діяльності адміністративних судів і створив належну правову основу для повноцінного функціонування адміністративної юстиції.
Крім того, в травні 2004 року було прийнято Закон України “Про третейські суди”, яким було започатковано систему позасудового врегулювання спорів.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 № 2453-VI змінив систему судоустрою України на чотирирівневу. Поряд із Вищим адміністративним та Вищим господарським судами створено Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ як суд касаційної інстанції у відповідних цивільних і кримінальних справах. Натомість Верховний Суд України переглядав справи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у разі допуску вищим спеціалізованим судом, а також у випадку встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.
Військові суди було ліквідовано.
Після 2014 року Україна розпочала масштабну судову реформу, спрямовану на перезавантаження судової системи, підвищення доброчесності суддівського корпусу та приведення правосуддя у відповідність до європейських стандартів.
У 2015 році Указом Президента України затверджено Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки. На її виконання було розроблено та прийнято зміни до Конституції України, новий Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII та нову редакцію процесуальних кодексів.
Запроваджено перехід до трирівневої системи судів: місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд, в складі якого діють Касаційний адміністративний, Касаційний господарський, Касаційний кримінальний і Касаційний цивільний суди.
У складі Верховного Суду окреме місце посіла Велика Палата, головною метою створення якої стало забезпечення механізму формування єдиної правозастосовчої судової практики, в тому числі в проблемній, з точки зору правового застосування, категорії спорів, зокрема, спорів із порушення правил юрисдикційності. Тобто законодавець, для уникнення дублювання повноважень суду касаційної інстанції, функції якого виконує касаційний суд Верховного Суду відповідної юрисдикції, наділив Велику Палату повноваженнями з розгляду виключної категорії спорів.
Також у системі судоустрою було створено нові спеціалізовані суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд, які діяли як суди першої й апеляційної інстанцій з розгляду визначених законом категорій справ.
У 2025 році законодавством України було передбачено розширення системи вищих спеціалізованих судів, зокрема шляхом запровадження спеціалізованих адміністративних судів, що свідчить про подальший пошук оптимальної моделі судоустрою.
Поетапно
1991-2000 роки
Умовно трирівнева судова система.
Суди загальної юрисдикції: районні (міські), міжрайонні (окружні) суди, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, Верховний Суд Республіки Крим, Верховний Суд України.
Спеціалізовані суди:
– арбітражні суди (арбітражні суди областей, міст Києва і Севастополя, арбітражний суд Республіки Крим, Вищий арбітражний суд України);
– військові суди (військові суди гарнізонів, регіонів, військовий суд Військово-Морських Сил України).
2001-2009 роки
Трирівнева судова система.
Суди загальної юрисдикції: місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд України (створення Касаційного суду України як окремого судового органу визнано неконституційним у 2003 році).
Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.
Спеціалізовані суди:
– господарські суди (місцеві господарські суди, апеляційні господарські суди, Вищий господарський суд України);
– адміністративні (місцеві, апеляційні адміністративні суди та Вищий адміністративний суд України).
2010-2015 роки
Чотирирівнева судова система.
Суди загальної юрисдикції: місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди (Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України), Верховний Суд України.
Ліквідовано військові суди.
2016-2025 роки
Трирівнева судова система.
Суди загальної юрисдикції: місцеві, апеляційні суди та Верховний Суд (Велика Палата, Касаційний адміністративний, Касаційний господарський, Касаційний кримінальний, Касаційний цивільний суд).
Для розгляду окремих категорій справ діють вищі спеціалізовані суди (Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд). Буде створено Спеціалізований окружний і Спеціалізований апеляційний адміністративні суди.
Наведена нижче таблиця відображає ключові етапи інституційного розвитку судової системи України та трансформацію її структури відповідно до конституційних змін і судових реформ.
| Період | Тип судової системи | Суди загальної юрисдикції | Спеціалізовані суди |
| 1991 – 2000 | Умовно трирівнева | Районні (міські), міжрайонні (окружні) суди; обласні суди; Київський і Севастопольський міські суди; Верховний Суд Республіки Крим; Верховний Суд України. | Арбітражні суди: арбітражні суди областей, міст Києва і Севастополя, АР Крим; Вищий арбітражний суд України. Військові суди: військові суди гарнізонів, регіонів, Військово-Морських Сил України. |
| 2001 – 2009 | Трирівнева | Місцеві суди; апеляційні суди; Верховний Суд України (створення Касаційного суду України визнано неконституційним у 2003 році). | Господарські суди: місцеві, апеляційні господарські суди; Вищий господарський суд України. Адміністративні суди: місцеві, апеляційні адміністративні суди; Вищий адміністративний суд України. |
| 2010 – 2015 | Чотирирівнева | Місцеві суди; апеляційні суди; вищі спеціалізовані суди (Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України); Верховний Суд України. | Військові суди ліквідовано. |
| 2016 – 2025 | Трирівнева | Місцеві суди; апеляційні суди; Верховний Суд (Велика Палата, Касаційний адміністративний, Касаційний господарський, Касаційний кримінальний, Касаційний цивільний суди). | Вищі спеціалізовані суди: Вищий антикорупційний суд; Вищий суд з питань інтелектуальної власності (як суди першої та апеляційної інстанцій у визначених законом категоріях справ); Очікується створення Спеціалізованого окружного та Спеціалізованого апеляційного адміністративних судів. |
