Позов про те, що людина втратила право користування житлом у неприватизованій квартирі, може подати лише наймач — 31 серпня 2026 року у справі №333/2447/24 Верховний Суд відмовив жінці саме тому, що вона наймачем себе так і не оформила.
Жінка із Запоріжжя роками сама тягнула комунальну квартиру: платила за газ, воду, ремонтувала що ламалось. Троє родичів, прописаних тут же, не з’являлися понад десять років і не дали жодної гривні. Вона зібрала докази, найняла адвоката, пройшла три інстанції — і програла. Не тому, що родичі мали рацію. А тому, що позов подала не та людина.
Чому суд не став перевіряти, хто втратив право користування житлом
Жінка, яка звернулась до суду, живе у квартирі територіальної громади Запоріжжя: житло комунальне, не приватизоване. Наймачкою за договором була її мати. Мати померла, донька залишилась у квартирі й вважала себе повноцінною господинею — так думає більшість людей у такій ситуації.
Юристи у таких спорах першим ділом дивляться на статтю 106 Житлового кодексу. Вона вимагає окремого кроку: повнолітній член сім’ї померлого наймача має звернутись до наймодавця і вимагати визнати наймачем себе — замість покійного. Наймодавець переукладає договір на нове ім’я. Поки людина цього не зробила, вона залишається просто членом сім’ї наймача, а самого наймача у квартири немає.
Саме на цьому все й зупинилось. Судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду зафіксували: позивачка «не вимагала визнання її наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, не зверталась до компетентних органів для укладення з нею відповідного договору найму». Тобто права вимагати чогось від інших мешканців вона не набула.
Зверніть увагу, чого суд не робив. Він не з’ясовував, чи справді родичі не жили десять років, чи були в них поважні причини, хто платив за комуналку. Ці обставини просто не дійшли до розгляду. Позиція спирається на понад десяток попередніх постанов ВС і висновок Великої Палати у справі №905/902/20 — практика тут стала, а не нова.
Мама померла, брат виїхав: типова історія комунальної квартири
Уявіть Наталю. Двокімнатна комунальна квартира, наймачка — мати, померла у 2019-му. Прописані: Наталя і старший брат, який ще у 2014-му поїхав і зв’язку не підтримує. Наталя платить близько 3 500 грн комуналки щомісяця — 42 тисячі на рік, повноцінна відпустка для родини. Логічно спершу подумати, як виписати людину з комунальної квартири, і бігти до суду.
Якщо Наталя піде цим шляхом — вона повторить чужу помилку і втратить рік та гроші на адвоката. Правильний порядок зворотний: спочатку заява до наймодавця про визнання наймачем за статтею 106 ЖК, переукладення договору на себе — і лише потім позов про втрату права користування житлом.
До речі, якщо квартира приватизована, питання оплати за відсутнього мешканця вирішується інакше: раніше ми пояснювали, чому ви не платите за іншого власника і як це довести.
Якщо на статус наймача претендує ще й брат, наймодавець може відмовити, і доведеться спершу судитись саме за це. Ми окремо розбирали, коли виписати з квартири без згоди виїзд не вдається взагалі — тривала відсутність сама по собі не вирок.
Як спершу стати наймачем, а потім подавати позов
Людина в такій ситуації може пройти майже весь шлях самостійно.
Крок 1 — візьміть у ЖЕКу чи в управлінні комунальної власності копію договору найму і подивіться, на кого він оформлений.
Крок 2 — якщо наймач помер, подайте наймодавцю письмову заяву про визнання наймачем вас із посиланням на статтю 106 ЖК; додайте свідоцтво про смерть, довідку про склад сім’ї та документи про оплату послуг.
Крок 3 — отримайте письмову відповідь; мовчання чи усна відмова теж фіксуються, це ваш доказ.
Крок 4 — маючи договір на своє ім’я, подавайте позов про втрату права користування житлом.
Адвокат вам знадобиться на третьому кроці, якщо наймодавець відмовив: оскарження відмови — це вже окремий адміністративний спір, і йти в нього самотужки ризиковано. І пам’ятайте про зворотний бік: виселення без рішення суду заборонене, тож ніхто не має права виставити з квартири і вас саму.
Три висновки для тих, хто судиться за житло
- У комунальній квартирі позов про втрату права на житло подає наймач, не мешканець
- Стаття 106 ЖК: після смерті наймача статус треба оформити заявою, автоматично він не переходить
- Роки непроживання родичів суд навіть не оцінюватиме, якщо позивач не має права на позов
Запитання для роздумів: А чи змінюється відповідь, якщо квартира приватизована і йдеться про співвласника, а не наймача?
Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №333/2447/24 від 31.08.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норма: Стаття 106 Житлового кодексу України
Часті запитання
Хто може подати позов про втрату права користування житлом?
У неприватизованій квартирі — наймач за договором найму. Верховний Суд у постанові від 31.08.2026 у справі №333/2447/24 відмовив члену сім’ї наймача, яка сама наймачем оформлена не була.
Що робити, якщо наймач квартири помер?
Звернутись до наймодавця із заявою про визнання наймачем себе за статтею 106 Житлового кодексу і переукласти договір найму. Автоматично статус наймача до члена сім’ї не переходить.
Чи достатньо доказів, що родич не живе у квартирі 10 років?
Ні. Якщо позивач не має права на позов, суд узагалі не досліджує тривалість непроживання — саме так сталось у справі №333/2447/24, де ці обставини не оцінювались.
