Звільнення держслужбовця за громадянство: чому дві інстанції поновили, а ВС відмовив

Візуалізація справи про звільнення держслужбовця за громадянство: суди 1-ї та 2-ї інстанції поновили, але Верховний Суд відмовив; зображено паспорт, закон та молоток.

Верховний Суд визнав лист СБУ про наявність у держслужбовця іноземного громадянства безумовною підставою для звільнення — попри те, що перша інстанція й апеляція вважали цей самий лист недостатнім доказом.

8 листопада 2022 року до Держпродспоживслужби надійшов лист СБУ. У ньому — одне речення про те, що начальник обласного управління 19 червня 2014 року отримав паспорт громадянина рф. Того ж дня видано наказ про звільнення. Людина дізналася про це, коли її вже не було на роботі: повідомлення надіслали на особисту пошту.

Далі почався спір, який тривав три роки й вісім місяців і закінчився 3 липня 2026 року протилежним результатом для позивача.

Норма, яка не залишає вибору

Пункт 2 частини першої статті 84 Закону №889-VIII «Про державну службу» називає підставою припинення служби встановлення факту наявності громадянства іноземної держави. Частина друга додає строк: суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити людину у триденний строк з дня встановлення такого факту.

Складність — в одному слові. Закон каже «встановлення факту», але не каже, хто і як цей факт встановлює. Три дні на звільнення фактично виключають службове розслідування. А єдиним джерелом інформації може бути лист органу, чиї матеріали засекречені й до суду не потрапляють.

Позиції сторін

Позивач наполягав, що громадянства рф ніколи не набував. Він звертав увагу на технічні дефекти доданих до листа документів: підпис на копії «заявления о выдаче (замене) паспорта» не збігається з його підписом, копії не засвідчені, джерело їх походження не вказане.

Держпродспоживслужба відповідала прямо: у неї немає повноважень перевіряти інформацію СБУ, сумнівів у достовірності листа не було, а закон дає три дні. Тобто роботодавець описував себе не як суб’єкта оцінки, а як виконавця.

Схожий підхід до обовʼязку роботодавця доводити кожен свій крок ми аналізували у матеріалі про призупинення трудового договору у воєнний стан.

Перша інстанція: доказ, який не витримав перевірки

Сумський окружний адміністративний суд 23 березня 2023 року позов задовольнив частково: наказ скасував, поновив на посаді, стягнув 147 393,47 грн середнього заробітку за вимушений прогул. За розрахунком суду це 33 357,47 грн на місяць — тобто чотири з половиною місяці життя родини.

Суд витребував у СБУ оригінал «заявления о выдаче (замене) паспорта». Оригінал наданий не був — як і засвідчені копії чи інформація про джерело. Далі спрацювала частина 6 статті 94 КАС: якщо оригінал не подано, а суд ставить під сумнів відповідність копії, такий доказ до уваги не береться. Тягар доказування не може бути покладений на позивача, зокрема щодо відсутності у нього громадянства російської федерації.

Тобто, людину не змушують доводити, що вона чогось не робила. Доводити правомірність звільнення мав роботодавець.

Апеляція: лист про «ймовірність» — це ще не факт

Другий апеляційний адміністративний суд 18 вересня 2023 року залишив рішення без змін і сформулював розмежування, навколо якого й тримається весь спір:  Він дійсно містить інформацію про ймовірну наявність у позивача іноземного громадянства. Проте, з огляду на зміст та характер такого листа, викладена інформація потребувала перевірки відповідачем, про що вказано у ч. 2 ст. 84 Закону України “Про державну службу”.

Інакше кажучи: апеляція прочитала «встановлення факту» як окрему дію роботодавця. Лист — це привід почати перевірку, а не сама перевірка.

Наша оцінка. На цьому етапі конструкція виглядала цілісною: обов’язок доказування лежить на державному органі (ч. 2 ст. 77 КАС), незасвідчена копія без оригіналу доказом не є (ч. 6 ст. 94 КАС), отже звільнення без власної перевірки не мало опори. Слабке місце теж видно: суди не пояснили, як саме роботодавець мав перевіряти дані закритої контррозвідувальної системи, маючи на все три дні.

Верховний Суд: лист СБУ як безумовна підстава

Касаційна скарга надійшла 17 листопада 2023 року, а розглянули її 3 липня 2026-го — після заміни складу колегії у зв’язку з обранням однієї із суддів до Великої Палати. Результат: рішення обох інстанцій скасовано, у позові відмовлено, стягнуті 147 393,47 грн і 10 000 грн витрат на адвоката — теж. Отримання суб’єктом призначення інформації від СБУ про встановлення факту наявності у ОСОБА_1 громадянства російської федерації є безумовною підставою для звільнення його з займаної посади відповідно до частини другої статті 84 Закону №889-VIII.

Логіка побудована не навколо якості паперів, а навколо статусу відправника: СБУ за Законом №2229-XII має повноваження, зокрема контррозвідувальні, які дозволяють виявити набуття громадянином України іноземного громадянства.

Наша думка. Центр ваги змістився з документа на орган. Питання «чи достатній цей доказ» замінено питанням «чи компетентний той, хто його надіслав». Практичний наслідок: спростувати лист СБУ доводами про підпис, засвідчення копій і джерело походження — стає майже неможливо, бо суд оцінює не копію, а повноваження.

Подібний підхід, коли суд висуває власні критерії до доказів, ми аналізували у справі про визнання заповіту недійсним, де навіть вірогідний висновок експертизи не став вирішальним аргументом.

Динаміка: лінія, якій уже шість років

Позиція не з’явилась цього року. У постанові від 12 серпня 2020 року у справі №260/1146/18 ВС визнав інформацію СБУ законною підставою наказу. 3 лютого 2021 року у справі №0940/1503/18 — що така інформація є достатньою підставою для звільнення. 6 квітня 2021 року у справі №640/4337/19 і 21 липня 2022 року у справі №826/2538/18 з’явилось застереження: Факт набуття особою громадянства іноземної держави повинен ґрунтуватися на беззаперечних доказах.

24 березня 2026 року у справі №640/19582/21 лінію підтверджено. Тобто в практиці ВС співіснують дві тези: доказ має бути беззаперечним — і лист СБУ є безумовною підставою. У цій справі другу застосовано, першу не розкрито.

Чого висновок не закрив

Ключове — суд не сказав, що робити з частиною 6 статті 94 КАС. Обидві нижчі інстанції прямо спирались на неї: оригінал не наданий, копія під сумнівом, доказ не враховується. У постанові ВС ця норма не аналізується — конфлікт між нею і «безумовною підставою» лишився неназваним.

Не сказано й іншого. Чи існує взагалі спосіб спростувати лист СБУ — і якщо так, які докази для цього придатні. Що відбувається, якщо інформацію згодом визнають помилковою: чи є це підставою для поновлення й за який період. Чи зберігається за роботодавцем хоч якийсь обов’язок оцінки, чи він тепер суто технічний виконавець.

Чесно про ризик: ця постанова остаточна й оскарженню не підлягає, але вона ухвалена колегією, а не Великою Палатою. Питання співвідношення статусу джерела і стандарту доказування залишається відкритим для наступних справ.

Що виявилось вирішальним

У цій справі результат визначили не аргументи про підпис і не відсутність оригіналу. Визначило те, від кого надійшов документ. Нижчі інстанції оцінювали папір, касаційна — повноваження органу, і саме ця різниця в оптиці перевернула справу через три роки. Схожа логіка «формальний статус переважає обставини» вже траплялась нам, коли ми розбирали, як залежить від дати, а не від становища родини.

Запитання для роздумів: Якщо факт іноземного громадянства згодом не підтвердиться — чи буде в держслужбовця шлях назад, і хто відповідатиме за три роки без роботи?


Текст рішення: Постанова КАС ВС у справі №480/7731/22 від 03.07.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норма: Стаття 84 Закону України «Про державну службу» №889-VIII


Часті запитання

Чи можуть звільнити держслужбовця лише на підставі листа СБУ?

За позицією ВС у справі №480/7731/22 від 03.07.2026 — так. Суд визнав отримання такої інформації безумовною підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону №889-VIII без додаткових процедур.

Скільки часу є в роботодавця на звільнення після отримання такої інформації?

Три дні. Частина 2 статті 84 Закону №889-VIII зобов’язує суб’єкта призначення звільнити державного службовця у триденний строк з дня встановлення факту.

Чи повертають середній заробіток, якщо касація скасувала поновлення?

У цій справі — ні. Разом зі скасуванням рішень про поновлення скасовано й стягнення 147 393,47 грн середнього заробітку та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

Схожі статті

КОНТАКТИ

© 2026 ГО «ФЕМІДА ПРО». Усі права захищені. Матеріали дозволено цитувати з активним посиланням. Інформація на сайті має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.