Звільнення держслужбовця за громадянство: чому дві інстанції поновили, а ВС відмовив

Візуалізація справи про звільнення держслужбовця за громадянство: суди 1-ї та 2-ї інстанції поновили, але Верховний Суд відмовив; зображено паспорт, закон та молоток.

Верховний Суд визнав лист СБУ про наявність у держслужбовця іноземного громадянства безумовною підставою для звільнення — попри те, що перша інстанція й апеляція вважали цей самий лист недостатнім доказом.

8 листопада 2022 року до Держпродспоживслужби надійшов лист СБУ. У ньому — одне речення про те, що начальник обласного управління 19 червня 2014 року отримав паспорт громадянина рф. Того ж дня видано наказ про звільнення. Людина дізналася про це, коли її вже не було на роботі: повідомлення надіслали на особисту пошту.

Далі почався спір, який тривав три роки й вісім місяців і закінчився 3 липня 2026 року протилежним результатом для позивача.

Норма, яка не залишає вибору

Пункт 2 частини першої статті 84 Закону №889-VIII «Про державну службу» називає підставою припинення служби встановлення факту наявності громадянства іноземної держави. Частина друга додає строк: суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити людину у триденний строк з дня встановлення такого факту.

Складність — в одному слові. Закон каже «встановлення факту», але не каже, хто і як цей факт встановлює. Три дні на звільнення фактично виключають службове розслідування. А єдиним джерелом інформації може бути лист органу, чиї матеріали засекречені й до суду не потрапляють.

Позиції сторін

Позивач наполягав, що громадянства рф ніколи не набував. Він звертав увагу на технічні дефекти доданих до листа документів: підпис на копії «заявления о выдаче (замене) паспорта» не збігається з його підписом, копії не засвідчені, джерело їх походження не вказане.

Держпродспоживслужба відповідала прямо: у неї немає повноважень перевіряти інформацію СБУ, сумнівів у достовірності листа не було, а закон дає три дні. Тобто роботодавець описував себе не як суб’єкта оцінки, а як виконавця.

Схожий підхід до обовʼязку роботодавця доводити кожен свій крок ми аналізували у матеріалі про призупинення трудового договору у воєнний стан.

Перша інстанція: доказ, який не витримав перевірки

Сумський окружний адміністративний суд 23 березня 2023 року позов задовольнив частково: наказ скасував, поновив на посаді, стягнув 147 393,47 грн середнього заробітку за вимушений прогул. За розрахунком суду це 33 357,47 грн на місяць — тобто чотири з половиною місяці життя родини.

Суд витребував у СБУ оригінал «заявления о выдаче (замене) паспорта». Оригінал наданий не був — як і засвідчені копії чи інформація про джерело. Далі спрацювала частина 6 статті 94 КАС: якщо оригінал не подано, а суд ставить під сумнів відповідність копії, такий доказ до уваги не береться. Тягар доказування не може бути покладений на позивача, зокрема щодо відсутності у нього громадянства російської федерації.

Тобто, людину не змушують доводити, що вона чогось не робила. Доводити правомірність звільнення мав роботодавець.

Апеляція: лист про «ймовірність» — це ще не факт

Другий апеляційний адміністративний суд 18 вересня 2023 року залишив рішення без змін і сформулював розмежування, навколо якого й тримається весь спір:  Він дійсно містить інформацію про ймовірну наявність у позивача іноземного громадянства. Проте, з огляду на зміст та характер такого листа, викладена інформація потребувала перевірки відповідачем, про що вказано у ч. 2 ст. 84 Закону України “Про державну службу”.

Інакше кажучи: апеляція прочитала «встановлення факту» як окрему дію роботодавця. Лист — це привід почати перевірку, а не сама перевірка.

Наша оцінка. На цьому етапі конструкція виглядала цілісною: обов’язок доказування лежить на державному органі (ч. 2 ст. 77 КАС), незасвідчена копія без оригіналу доказом не є (ч. 6 ст. 94 КАС), отже звільнення без власної перевірки не мало опори. Слабке місце теж видно: суди не пояснили, як саме роботодавець мав перевіряти дані закритої контррозвідувальної системи, маючи на все три дні.

Верховний Суд: лист СБУ як безумовна підстава

Касаційна скарга надійшла 17 листопада 2023 року, а розглянули її 3 липня 2026-го — після заміни складу колегії у зв’язку з обранням однієї із суддів до Великої Палати. Результат: рішення обох інстанцій скасовано, у позові відмовлено, стягнуті 147 393,47 грн і 10 000 грн витрат на адвоката — теж. Отримання суб’єктом призначення інформації від СБУ про встановлення факту наявності у ОСОБА_1 громадянства російської федерації є безумовною підставою для звільнення його з займаної посади відповідно до частини другої статті 84 Закону №889-VIII.

Логіка побудована не навколо якості паперів, а навколо статусу відправника: СБУ за Законом №2229-XII має повноваження, зокрема контррозвідувальні, які дозволяють виявити набуття громадянином України іноземного громадянства.

Наша думка. Центр ваги змістився з документа на орган. Питання «чи достатній цей доказ» замінено питанням «чи компетентний той, хто його надіслав». Практичний наслідок: спростувати лист СБУ доводами про підпис, засвідчення копій і джерело походження — стає майже неможливо, бо суд оцінює не копію, а повноваження.

Подібний підхід, коли суд висуває власні критерії до доказів, ми аналізували у справі про визнання заповіту недійсним, де навіть вірогідний висновок експертизи не став вирішальним аргументом.

Динаміка: лінія, якій уже шість років

Позиція не з’явилась цього року. У постанові від 12 серпня 2020 року у справі №260/1146/18 ВС визнав інформацію СБУ законною підставою наказу. 3 лютого 2021 року у справі №0940/1503/18 — що така інформація є достатньою підставою для звільнення. 6 квітня 2021 року у справі №640/4337/19 і 21 липня 2022 року у справі №826/2538/18 з’явилось застереження: Факт набуття особою громадянства іноземної держави повинен ґрунтуватися на беззаперечних доказах.

24 березня 2026 року у справі №640/19582/21 лінію підтверджено. Тобто в практиці ВС співіснують дві тези: доказ має бути беззаперечним — і лист СБУ є безумовною підставою. У цій справі другу застосовано, першу не розкрито.

Чого висновок не закрив

Ключове — суд не сказав, що робити з частиною 6 статті 94 КАС. Обидві нижчі інстанції прямо спирались на неї: оригінал не наданий, копія під сумнівом, доказ не враховується. У постанові ВС ця норма не аналізується — конфлікт між нею і «безумовною підставою» лишився неназваним.

Не сказано й іншого. Чи існує взагалі спосіб спростувати лист СБУ — і якщо так, які докази для цього придатні. Що відбувається, якщо інформацію згодом визнають помилковою: чи є це підставою для поновлення й за який період. Чи зберігається за роботодавцем хоч якийсь обов’язок оцінки, чи він тепер суто технічний виконавець.

Чесно про ризик: ця постанова остаточна й оскарженню не підлягає, але вона ухвалена колегією, а не Великою Палатою. Питання співвідношення статусу джерела і стандарту доказування залишається відкритим для наступних справ.

Що виявилось вирішальним

У цій справі результат визначили не аргументи про підпис і не відсутність оригіналу. Визначило те, від кого надійшов документ. Нижчі інстанції оцінювали папір, касаційна — повноваження органу, і саме ця різниця в оптиці перевернула справу через три роки. Схожа логіка «формальний статус переважає обставини» вже траплялась нам, коли ми розбирали, як залежить від дати, а не від становища родини.

Запитання для роздумів: Якщо факт іноземного громадянства згодом не підтвердиться — чи буде в держслужбовця шлях назад, і хто відповідатиме за три роки без роботи?


Текст рішення: Постанова КАС ВС у справі №480/7731/22 від 03.07.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норма: Стаття 84 Закону України «Про державну службу» №889-VIII


Часті запитання

Чи можуть звільнити держслужбовця лише на підставі листа СБУ?

За позицією ВС у справі №480/7731/22 від 03.07.2026 — так. Суд визнав отримання такої інформації безумовною підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону №889-VIII без додаткових процедур.

Скільки часу є в роботодавця на звільнення після отримання такої інформації?

Три дні. Частина 2 статті 84 Закону №889-VIII зобов’язує суб’єкта призначення звільнити державного службовця у триденний строк з дня встановлення факту.

Чи повертають середній заробіток, якщо касація скасувала поновлення?

У цій справі — ні. Разом зі скасуванням рішень про поновлення скасовано й стягнення 147 393,47 грн середнього заробітку та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

Similar articles

КОНТАКТИ

© 2026 FEMIDA PRO. All rights reserved. Materials may be quoted with an active link. The information on the site is for reference purposes only and does not constitute individual legal advice.