Ви подали до цивільного суду позов про встановлення факту спільного проживання — щоб ваша клієнтка, фактична дружина загиблого захисника, отримала одноразову грошову допомогу. Експертизи, свідки, рік процесу. А суд закриває провадження з підстави «спір публічно-правовий». Знайома сцена? Юрисдикція виплат сім’ї загиблого перетворилась на лотерею суддівського розсуду. 08.04.2026 у справі №686/11265/24 Друга судова палата КЦС ВС поставила крапку.
Пастка цивільної юрисдикції: чому суди відмовляли раніше
Адвокати йшли у цивільний суд за логікою: у клієнтки немає свідоцтва про шлюб, отже спершу — встановлення факту спільного проживання як юридичної обставини. З цим рішенням — далі до військової частини або ТЦК за виплатою одноразової грошової допомоги (ОГД). На практиці виходило інакше: одні цивільні суди приймали позов і місяцями встановлювали факт, інші — повертали з посиланням на публічно-правовий характер. Адміністративні суди, своєю чергою, відмовляли у відкритті провадження, бо «факт проживання — це предмет цивільної юрисдикції». Сім’ї полеглих застрягали між двома процесуальними системами на 1-2 роки, втрачаючи виплати у періоди найбільшої потреби.
Друга палата КЦС ВС у справі №686/11265/24 встановила єдину позицію: «позивачка фактично має намір реалізувати право на отримання одноразової грошової допомоги, призначення та виплата якої здійснюються суб’єктом владних повноважень на підставі закону». Це публічно-правові відносини, тому юрисдикція — адміністративна, без винятків.
Логіка ВС: обов’язок держави важливіший за факт проживання
Касаційний цивільний суд застосував класичний тест юрисдикції: хто є відповідачем і з якого правочину виникає вимога. Відповідач — суб’єкт владних повноважень (ТЦК, військова частина, Міноборони). Підстава вимоги — норма закону про соціальний захист сімей військовослужбовців, тобто публічно-правовий акт. Звідси висновок: спір розглядається за правилами адміністративного судочинства, ст.19 КАС України. Встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу — це не самостійна позовна вимога, а лише доказова обставина, яку адміністративний суд може і повинен встановити в межах розгляду основного позову. Розділення справи на «цивільну установлення факту» + «адміністративну виплату» — процесуально надлишкове і шкідливе для сім’ї полеглого. Орієнтир для апеляційних адміністративних судів: приймати такі позови без перенаправлення.
Як формулювати позовну вимогу тепер
Адвокат пані Ірини — фактичної дружини полеглого захисника з 5-річним стажем спільного проживання — подає позов до окружного адміністративного суду. Структура вимог: (1) визнати протиправною відмову N-ського ТЦК у призначенні ОГД; (2) зобов’язати N-ський ТЦК повторно розглянути заяву і призначити виплату. Встановлення факту спільного проживання — у мотивувальній частині як доказ, з посиланням на свідоцтва свідків, спільні фото, листування, докази спільного бюджету. У вашій практиці тепер з’являється швидший інструмент — адміністративні суди розглядають такі справи в межах 60 днів проти 8-12 місяців у цивільному порядку. Підводний камінь: не намагайтеся «розділити» справу для перестраховки. КЦС ВС прямо вказує: адмінсуд самостійно встановлює факт. Подвійний процес — це втрата півроку для родини, яка цього часу не має.
Оскільки справа тепер належить до адміністративного процесу, адвокатам варто враховувати й інші його особливості, зокрема нові правила визначення моменту електронного вручення рішень через ЄСІТС.
Три тези для адвоката родини полеглого
- Юрисдикція: виключно адміністративний суд за ст.19 КАС, посилання на №686/11265/24.
- Структура позову: визнати відмову протиправною + зобов’язати призначити ОГД.
- Доведення: факт проживання — у мотивувальній частині як обставина, не окрема вимога.
- Швидкість: адмінпроцес у 4-6 разів швидший за цивільний у таких справах.
Запитання для роздумів: Якщо адміністративний суд самостійно встановлює факт спільного проживання — наскільки виправдано призначати у цій категорії справ судово-почеркознавчу або поліграфічну експертизу?
Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №686/11265/24 від 08.04.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
