Ваша клієнтка у сльозах. Колишній чоловік, власник 83% квартири, подав позов про припинення її права на 17%, пропонуючи смішну компенсацію. Вона з дитиною може опинитися на вулиці. До 06 травня 2026 року такі справи часто завершувалися на користь власника більшої частки. Тепер позиція ВС у справі №509/4496/23 змінює правила — і частка у квартирі після розлучення перестає бути формальною арифметикою.
Не просто «мала частка», а «єдине житло»: новий стандарт ВС
Спір тривав з 2023 року. Подружжя з Одеси розлучилось, апеляційний суд визначив частки у двокімнатній квартирі: 83/100 чоловіку і 17/100 колишній дружині. Чоловік ініціював процедуру за ст.365 ЦКУ — припинення права відповідача на частку з виплатою компенсації. Аргумент стандартний: частка незначна, спільне користування неможливе. Апеляція в Одесі задовольнила позов формально, через розрахунок.
06 травня 2026 року Перша судова палата КЦС ВС скасувала рішення апеляції. Прямо сформульовано: «мала або неподільна частка співвласника сама по собі не є достатньою підставою для примусового припинення права власності». Суд має додатково перевірити, чи не призведе таке рішення до втрати єдиного житла співвласника та членів його сім’ї — особливо неповнолітніх дітей. Це розвиток практики Великої Палати ВС у справі №466/2128/23 від 10.12.2025, який тепер стає усталеним підходом, а не одиничним прецедентом.
Такий відхід від формалізму на користь захисту суті права є частиною загальної тенденції: нещодавно ми аналізували, як КЦС ВС кардинально змінив практику і щодо звільнення працівників під час лікарняного.
Три обов’язкові питання суду перед припиненням права
Захист права. У вашій практиці тепер з’являється чек-лист. Перш ніж задовольнити позов про припинення права на частку, суд зобов’язаний поставити три питання — і отримати ствердну відповідь на кожне:
1. Чи дійсно частка незначна? Це питання факту: розрахунок площі, що припадає на частку, технічна можливість виділу в натурі або фактичне користування окремою кімнатою. Іноді 17/100 у трикімнатній квартирі дорівнює окремій кімнаті 14 м² — і тоді про «незначність» говорити не доводиться.
2. Чи дійсно неможливе спільне володіння і користування? Тільки об’єктивні обставини: ворожі стосунки (документально зафіксовані), судові заборони наближатись, побутова неможливість мирного співіснування. Сам факт розлучення не свідчить про неможливість.
3. Чи не позбавить рішення співвласника єдиного житла? Це ключовий новий критерій. Суд має перевірити: чи є у відповідача інша житлова нерухомість у власності або у користуванні (оренда, проживання з батьками); чи проживають у квартирі члени сім’ї, зокрема неповнолітні діти; чи достатня запропонована компенсація для придбання еквівалентного житла на ринку.
Кейс із Одеси: чоловік запропонував ринкову вартість 17/100 за оцінкою 2023 року — приблизно 320 тис. грн. Дружина живе у квартирі з 9-річною донькою, іншого житла не має. Чи купить вона за ці гроші однокімнатну квартиру в Одесі у 2026 році? Очевидно ні. Саме таку перевірку апеляція пропустила — і її рішення скасовано.
Підводний камінь: недостатньо просто заявити про відсутність іншого житла. Це доводиться документально — довідки з реєстру майнових прав, рахунки за комунальні послуги, документи про реєстрацію дитини за адресою.
Як захистити клієнта: докази, що працюють
У вашій трудовій практиці тепер змінюється тактика захисту відповідача у таких справах. Перший крок — упереджений збір доказів ще до подання відзиву.
Доказова база для першого засідання:
- Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно — підтверджує відсутність іншого житла у власності.
- Довідка ОСББ/ЖЕК про склад сім’ї, що проживає у квартирі (з реєстрацією дитини за адресою).
- Документи про шкільне/дошкільне навчання дитини у близькості до квартири
- Незалежна оцінка вартості квартири у 2026 році (а не та, на яку посилається позивач 2023-го).
- Розрахунок: за яку реальну суму на ринку можна придбати аналогічне житло у тому ж районі.
Аргументація на основі практики: прямі посилання на №509/4496/23 (06.05.2026) і №466/2128/23 (ВП ВС, 10.12.2025), а також ст.47 Конституції (право на житло) і ст.18 Закону «Про охорону дитинства» (зобов’язання забезпечити житлові потреби дитини).
Тактика на касацію: якщо апеляція все ж задовольнила позов без перевірки трьох критеріїв — це підстава для скасування. Юристи, які вже взяли позицію №509/4496/23 на озброєння, переглядають архів справ за 2024-2025 роки і готують касаційні скарги клієнтам з аналогічною ситуацією.
Коротко про головне
- Тест: мала частка + перевірка єдиного житла + ризик для дітей — лише разом.
- Доказова база: реєстр прав, склад сім’ї, документи про дитину, оцінка 2026.
- Орієнтир: ВП ВС №466/2128/23 від 10.12.2025 + КЦС ВС №509/4496/23 від 06.05.2026.
- Слабке місце позивача: формальний розрахунок без перевірки житлових обставин.
Де застосовувати негайно
У поточних апеляційних провадженнях про припинення права на частку — подати клопотання про прийняття нових доказів (відсутність іншого житла) з посиланням на №509/4496/23. У касаціях, де перша і апеляційна інстанції не перевірили житлові обставини — пряма підстава для скасування. У нових позовах про поділ майна — заздалегідь фіксувати у відзиві трикомпонентний тест ВС.
Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №509/4496/23 від 06.05.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
