Помилилися з переказом? Як ВС дозволив розкривати дані одержувача

Ілюстрація повернення помилкового переказу: телефони відправника та одержувача, рішення ВС щодо розкриття даних для повернення коштів.

Ваш клієнт тремтячим голосом пояснює, як випадково відправив 50 тисяч через Приват24 — натиснув на застарілий шаблон. Ви звертаєтесь до банку, у відповідь стандартна відмова: «банківська таємниця». Шлях до суду заблокований ще до позову. До 06 травня 2026 року — глухий кут. Тепер ВС у справі №757/40704/25 розблоковує повернення помилкового переказу і встановлює прозоре розмежування заяв.

Заблокований шлях: чому раніше це було неможливо

Сценарій до 06.05.2026 виглядав так. Особа робить помилковий переказ через мобільний банкінг, банк відмовляється повертати кошти без згоди одержувача і не розкриває його дані посилаючись на ст.62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Адвокат подає до суду заяву про забезпечення доказів — або клопотання у порядку ст.137 ЦПК. Суди першої і апеляційної інстанцій відмовляють у відкритті провадження: формально немає основного позову, тому забезпечувати докази передчасно. Замкнене коло — без даних одержувача неможливо подати позов, а без позову неможливо отримати дані.

Саме у такій логіці діяли Печерський районний суд Києва (ухвала 26.08.2025) і Київський апеляційний суд (29.01.2026) у справі №757/40704/25. Заявник помилково переказав 38 997 грн через Privat24 10.05.2024 і два роки не міг подолати процедурну стіну. Тисячі подібних кейсів зависали на роках провадження без шансів.

Прорив від ВС: що саме змінює справа №757/40704/25

06.05.2026 КЦС ВС скасував обидві ухвали. Принципова позиція ВС — «заявник просив не забезпечити докази, а отримати інформацію, без якої він фактично позбавлений можливості належним чином звернутися до суду». Це нова процесуальна дефініція, яка чітко розмежовує дві категорії заяв.

Заява про забезпечення доказів (ст.137 ЦПК) — це інструмент захисту інформації, що вже існує і може зникнути до моменту її дослідження судом. Тут потрібний існуючий позов або принаймні обов’язок негайно його подати.

Заява про розкриття банківської таємниці у порядку окремого провадження — самостійний інструмент отримання інформації, без якої ні позов, ні забезпечення доказів неможливі. Це не передчасне забезпечення, а легітимний крок до майбутнього позову.

ВС окремо зазначив: суд першої інстанції не вирішував по суті питання про наявність підстав для розкриття банківської таємниці і не зобов’язував банк надавати інформацію. ВС встановив принцип — сама наявність потенційного майбутнього спору не є підставою для відмови у відкритті провадження. По суті розкриття таємниці суд вирішує окремо, з оцінкою обставин.

Ця постанова є черговим прикладом того, як КЦС ВС змінює усталену практику. Нещодавно схожий кардинальний підхід суд застосував у трудових спорах, роз’яснивши, чому звільнення під час лікарняного більше не веде до автоматичного поновлення на роботі.

Це універсальний механізм. Не лише ПриватБанк, а Монобанк, Sense Bank, Ощадбанк, Райффайзен — будь-який банк, де помилково опинились кошти. 25+ мільйонів користувачів мобільного банкінгу отримують реальний інструмент. Адвокати у спорах про безпідставне збагачення (ст.1212 ЦКУ) отримують відсутню процедурну ланку.

Як скласти заяву правильно: алгоритм після №757/40704/25

У вашій практиці тепер з’являється чіткий процедурний крок. Заява подається до місцевого загального суду за зареєстрованим місцезнаходженням банку (а не за адресою заявника). Назва — «Заява про розкриття інформації, що становить банківську таємницю».

Що має бути у заяві:

  • Прямо вказати правову природу: «ця заява не є заявою про забезпечення доказів і не вимагає негайного відкриття позовного провадження».
  • Обґрунтувати неможливість подати позов без даних одержувача — основа майбутнього позову буде ст.1212 ЦКУ (безпідставно набуте майно).
  • Додати докази помилкового переказу: виписка з банку, скріншот операції, час і сума.
  • Послатися прямо на справу №757/40704/25 і ст.62 ЗУ «Про банки» у частині, що допускає розкриття інформації на запит суду.

Алгоритм провадження: суд відкриває провадження за вашою заявою, зобов’язує банк подати дані (ПІБ, РНОКПП одержувача, реквізити рахунку). Після отримання інформації — позов по суті у порядку ст.1212 ЦКУ про повернення безпідставно набутого майна.

Підводний камінь: не плутайте формулювання. Якщо у заяві написати «забезпечення доказів» або «забезпечення позову» — суд має формальне право відмовити за ст.137-138 ЦПК. Точна процесуальна кваліфікація — критична. Юристи, які вже взяли позицію №757/40704/25 на озброєння, переглядають архів справ за 2024-2025 роки і готують касаційні скарги клієнтам із аналогічними відмовами судів.

Три кроки для практикуючого юриста

  • Назва: «Заява про розкриття інформації, що становить банківську таємницю» — не «забезпечення доказів».
  • Обґрунтування: інформація потрібна для відкриття майбутнього позову за ст.1212 ЦКУ.
  • Юрисдикція: місцевий загальний суд за місцем реєстрації банку.
  • Слабке місце: банк може оскаржити саму вимогу — готуйте контраргументи на основі №757/40704/25.

Запитання для роздумів: Тепер, коли шлях до позову відкрито, як змусити одержувача добровільно повернути кошти ще до першого засідання?


Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №757/40704/25 від 06.05.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень

Схожі статті

КОНТАКТИ

© 2026 ГО «ФЕМІДА ПРО». Усі права захищені. Матеріали дозволено цитувати з активним посиланням. Інформація на сайті має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.