Посилення фінансового моніторингу? №15228 послаблює контроль за ПЕП

Робочий стіл з ноутбуком, планшетом, що відображає законопроект №15228, папки про фінмоніторинг та гроші. Символізує посилення фінансового контролю.

Оновлено 04.10.2026: у першій версії цього матеріалу зміст законопроєкту №15228 було описано неправильно. Він не розширює обов’язки нотаріусів і адвокатів і не запроваджує штрафів — він обмежує суцільний контроль операцій політично значущих осіб. З 14 травня 2026 року проєкт у комітеті; стан за карткою Ради — «Опрацьовується в комітеті».

Посилення фінансового моніторингу законопроєкт №15228 не передбачає. Навпаки: він пропонує заборонити банкам та іншим суб’єктам первинного фінансового моніторингу автоматично аналізувати кожну операцію політично значущих осіб, якщо ознак ризику немає.

Народний депутат платить за комуналку — і банк просить пояснити походження коштів. Дружина заступника міністра переказує гроші матері — і знову анкета. Саме таку практику автори проєкту називають надмірною.

Що зараз вимагає закон про фінмоніторинг

Політично значущі особи, або ПЕП, — це люди, які обіймають чи обіймали визначні публічні посади. Такі самі правила діють для членів їхніх сімей і пов’язаних осіб. Стаття 11 Закону №361-IX зобов’язує банк щодо таких клієнтів: мати дозвіл керівника на ділові відносини, з’ясовувати джерело статків і коштів та постійно вести поглиблений моніторинг.

Є й обмежувач. Обсяг цих заходів «має бути пропорційним ризику», а банк відповідає за неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу — так стаття 11 звучить після змін 2023 року. Окремо стаття 20 відносить операції ПЕП на суму від 400 тисяч гривень до порогових.

На практиці, пишуть автори в пояснювальній записці, фінансові установи застосовують суцільний контроль усіх операцій таких клієнтів — незалежно від суми і навіть для побутових платежів.

До речі, нещодавно Верховний Суд посилив відповідальність за спроби обійти обмеження, визнавши нікчемними правочини для обходу санкцій.

Що пропонує законопроект №15228

Проєкт 12 травня 2026 року зареєстрували народні депутати Микола Скорик і Марія Мезенцева-Федоренко. Змін дві.

Перша — до статті 11. Поглиблений моніторинг ділових відносин із ПЕП, членами їхніх сімей і пов’язаними особами «не може передбачати безумовний або автоматичний аналіз кожної фінансової операції незалежно від її суми, якщо відсутні індикатори ризику, визначені суб’єктом первинного фінансового моніторингу».

Друга — до статті 20. Операції ПЕП лишаються серед порогових, але «з урахуванням ризик-орієнтованого підходу», який не може мати автоматичного характеру і має ґрунтуватися на індикаторах ризику.

Розширення кола суб’єктів моніторингу, нових правил для P2P-переказів і криптовалюти, штрафів для нотаріусів чи адвокатів у тексті немає.

Що це означає на практиці

Для клієнтів-ПЕП — менше запитів про дрібні платежі, якщо закон ухвалять. Для банків і комплаєнс-служб — потреба прописати власні індикатори ризику: саме від них залежатиме, коли операцію перевіряти.

Тут і слабке місце. Індикатори визначає сам суб’єкт моніторингу, тож межа між «ризиковою» і «звичайною» операцією лишиться оціночною. А послаблення контролю за політично значущими особами — чутлива тема: Україна має узгоджувати такі правила з рекомендаціями FATF, на які посилаються й автори.

Проєкт направили до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики 14 травня 2026 року. Бюджетний комітет 22 вересня зазначив, що на показники бюджету він не вплине. Висновку головного комітету ще немає.

Коротко про головне

  • Законопроект №15228 не посилює, а звужує моніторинг: без індикаторів ризику кожну операцію ПЕП автоматично не аналізують.
  • Поріг у 400 тисяч гривень для операцій ПЕП лишається, але теж із прив’язкою до ризику.
  • Нових обов’язків і штрафів для нотаріусів, ріелторів та адвокатів проєкт не містить.

Де застосовувати негайно

Поки проєкт у комітеті, діє чинна редакція. Якщо ви або ваш клієнт належите до ПЕП і банк вимагає пояснень щодо кожного дрібного платежу, посилайтеся на частину чотирнадцяту статті 11 Закону №361-IX: обсяг заходів має бути пропорційним ризику, а за неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу банк несе відповідальність.


Картка законопроекту: Законопроект №15228 на itd.rada.gov.ua
Чинний закон: Закон №361-IX про фінансовий моніторинг, статті 11 і 20

Схожі статті

КОНТАКТИ

© 2026 ГО «ФЕМІДА ПРО». Усі права захищені. Матеріали дозволено цитувати з активним посиланням. Інформація на сайті має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.