Військові меморіальні кладовища у кожній області — це той випадок, коли боротьба родин з місцевою бюрократією нарешті завершується перемогою. Родина сержанта N з Вінниччини отримала від міськради пропозицію: поховати сина на околиці звичайного цивільного цвинтаря, поряд з закинутими могилами. На прохання про окрему алею для бійців бригади чиновники відповіли, що «в бюджеті немає коштів на меморіали». Президент Зеленський у травні 2026 року підписав Закон №4869-IX, який забирає у місцевих рад можливість таких відповідей.
Зміст закону: що саме забирають у громад
Документ прийнято Верховною Радою 30.04.2026, підписано Президентом на початку травня 2026. Закон вносить зміни до низки актів і встановлює три ключові норми. Перша — обовʼязкові регіональні відділення: у кожній області створюється відділення Національного військового меморіального кладовища (далі – НВМК) — централізованої державної установи. Місцева рада більше не вирішує одноосібно, де ховати загиблого. Друга — єдиний державний стандарт: вимоги до створення, охорони та утримання військових поховальних секторів стають однакові від Закарпаття до Луганщини. Це закриває проблему «економії» одних громад на гідності пам’яті. Третя — гарантовані пільги: безоплатне поховання для повних кавалерів ордена «За мужність» трьох ступенів стає правом за законом, а не благим жестом місцевих чиновників.
До цього мережі НВМК існувала фрагментарно: лише головне кладовище під Києвом і кілька регіональних спроб без єдиних правил. Громади ховали загиблих за різними протоколами або взагалі без них. Сім’ї героїв роками боролися за гідність ритуалу через звернення до сільрад, ОВА, оскарження відмов в адмінсуді. Тепер у законі чітка вертикаль: НВМК має регіональні відділення з прямими повноваженнями, а громади зобов’язані утримувати військові сектори за державним стандартом.
Як адвокат тепер вирішує конфлікт з громадою
Уявімо адвоката родини загиблого розвідника з Вінниччини. До закону: пів року боротьби з міськрадою, листи в ОВА, оскарження відмови у виділенні землі, посилання на «відсутність положення». Тепер алгоритм інший. Перший крок — звернення безпосередньо до регіонального відділення НВМК у Вінницькій ОВА (вони мають бути створені після набрання законом чинності). Місцева рада виключається з прийняття рішення про спосіб поховання за єдиним стандартом. Другий крок — якщо мова про повного кавалера ордена «За мужність», прикладається посвідчення нагороди, безоплатність гарантована. Третій крок — для перепоховання з тимчасової могили на НВМК закон встановлює окремий порядок (підзаконним актом КМУ — слідкуйте за виходом). Підводний камінь — застерігайте клієнтів від поспішної згоди на «тимчасові» рішення громади за старими правилами: це може ускладнити подальше перепоховання і включення до єдиного реєстру.
Окрім організації поховання, ключовим завданням для адвоката родини є спадкові питання. Раніше наша редакція пояснювала, чи поновить суд строк на спадщину, пропущений через війну.
Що ще закон вирішує
Окрім поховання нових загиблих, закон врегульовує перепоховання видатних борців за незалежність XX століття — це відкриває можливість офіційного перенесення останків діячів УПА, дисидентів, бійців першої російсько-української війни. Адвокати, які працюють з історичними родинами, отримують прямий механізм. Юристи, які вже готують практику в цій категорії, починають з аудиту місць поховання своїх клієнтів і збирають документи нагород на майбутні звернення.
Три кроки для адвоката родини
- Крок 1: документи нагород і службової діяльності загиблого — основа для пільгової категорії.
- Крок 2: звернення безпосередньо до регіонального відділення НВМК, не до сільради.
- Крок 3: для перепоховання — окремий порядок, чекати підзаконного акта КМУ.
Запитання для роздумів: Закон врегулював поховання, але як бути з меморіальними табличками на школах та будинках, де досі діє хаос локальних рішень — і чи стане наступним кроком уніфікація правил вшанування?
Закон: Закон №4869-IX (2026) — zakon.rada.gov.ua
Читайте також:
Пропуск строку на спадщину через війну: коли суд піде назустріч
Захист права на житло: як Конвенція допомагає у спорах про виселення
