Ваш клієнт отримав податкове повідомлення-рішення на 1,7 млн грн. Справа стандартна, докази на руках, але замість швидкого розгляду у спрощеному провадженні попереду — підготовчі засідання і строки на пів року. Законопроект 15222 КАС спрощене провадження, зареєстрований 07.05.2026 у Верховній Раді, готує перегляд межі суми, що відкидає тисячі типових позовів проти держави у важке загальне провадження.
Пастка 1,5 мільйона: чому стара межа КАС більше не працює
Зараз ст.257 КАС обмежує спрощене позовне провадження сумою у 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У 2017 році, коли ця норма формувалась, поріг становив близько 800 тис. грн. У 2026 — це вже понад 1,5 млн грн. Інфляція зробила свою справу: сума, що тоді охоплювала «спір середнього бізнесу», сьогодні легко з’являється у позовах проти ДПС про донарахування ПДВ, у спорах з митницею про коригування митної вартості, у пенсійних позовах за період затримки виплат. Система забуксувала: формально позови потрапляють у загальне провадження з обовʼязковим підготовчим засіданням, очним розглядом, строками 6–9 місяців. Хоча по суті це типовий технічний спір з документальною доказовою базою. Норма не оновлювалась з 2017 року — досі.
Що пропонує законопроект №15222
Народний депутат Лукашев Олексій Анатолійович 07.05.2026 зареєстрував у Верховній Раді законопроект №15222 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо зміни межі суми заявленої вимоги стягнення грошових коштів при розгляді справ за правилами спрощеного провадження». Проект пропонує переглянути поріг, що визначає юрисдикцію спрощеного позовного провадження. Точна нова цифра — у тексті законопроекту на rada.gov.ua, де також доступна пояснювальна записка автора. Проект уже у переліку для розгляду профільного комітету Ради. Це не одинична правка: ще у 2024 році сторінки юридичних видань рясніли скаргами адвокатів-адміністративістів, що поточна межа застаріла, але до парламенту проблема дійшла лише тепер.
Потреба в таких змінах є частиною загального курсу на реформування. Адже питання ефективності правосуддя нещодавно обговорювали українські судді у Відні в рамках діалогу про євроінтеграцію.
Як це змінить вашу роботу у спорах з ДПС
Уявіть кейс ТОВ «Агротрейд»: ДПС донарахувала 1,9 млн грн ПДВ, фірма оскаржує ППР. Перший крок — за чинною редакцією ст.257 КАС цей позов автоматично йде у загальне провадження, бо сума понад 500 ПМ. Підготовче засідання, призначення дати розгляду по суті, поетапні засідання — реалістичний строк 6–8 місяців до рішення першої інстанції. Другий крок — після прийняття законопроекту №15222 (припустімо, межа підвищена до 1000 ПМ ≈ 3 млн грн) аналогічна справа потрапить у спрощене провадження зі строком 60 днів і письмовим розглядом без виклику сторін. Третій крок — стратегія подання змінюється: замість «давайте чекати з позовом до прийняття закону» виникає опція швидкого подання вже з прицілом на спрощену процедуру, якщо проект пройде у грудні–січні. Підводний камінь — навіть після підвищення межі суддя зберігає право своєю ухвалою перевести справу у загальне провадження, якщо вважатиме це за необхідне з огляду на складність. Просто факту відповідності сумі — недостатньо. Адвокат має у позові обґрунтувати придатність справи саме для спрощеної процедури.
Що це означає на практиці
У вашій практиці з’являється новий чинник для планування справ. Адвокати-адміністративісти, які вже моніторять статус законопроекту №15222, перебудовують графік подання позовів — частину технічних спорів притримують у розрахунку на швидше провадження. Юристи бізнесу заздалегідь готують клопотання про перевід у спрощену процедуру з посиланням на законодавчу динаміку. Платники податків бачать перспективу значного скорочення витрат на представництво і прискорення повернення коштів з бюджету. Якщо законопроект пройде у нинішній сесії, до кінця 2026 межа може бути іншою — слідкуйте за стадіями розгляду через картку на rada.gov.ua.
Де застосовувати негайно
Уже зараз законопроект №15222 — робочий аргумент у двох типах ситуацій. Перший тип — позови проти ДПС про скасування ППР на суми 1,5–3 млн грн. У клопотанні про перевід у спрощену процедуру посилайтесь на законодавчу тенденцію перегляду межі як на показник, що поріг 500 ПМ застарілий, тому суд має зважити на природу спору, а не лише суму. Другий тип — пенсійні і соціальні позови, де технічний спір про період затримки досягає мільйонних сум через накопичення: тут посилання на законопроект підкріплює аргумент про невідповідність формальної межі економічній суті спору.
Додатковим аргументом для суду може стати й те, що законодавець системно спрощує розгляд таких справ, адже нещодавно новий закон про пенсійний стаж переклав на ПФУ обов’язок самостійно шукати документи в реєстрах.
Картка законопроекту: Законопроект №15222 від 07.05.2026 — Верховна Рада
