Клієнт приносить справу про бракований смартфон за 20 000 грн. Правда на його боці, але судовий процес триватиме рік і з’їсть половину суми на зборі та часі. Позасудове вирішення споживчих спорів обіцяє інший сценарій — закрити конфлікт за тижні, а не місяці. Саме такий механізм Рада 04.06.2026 взяла за основу.
Що сталось і що змінилось
Кабінет Міністрів зареєстрував законопроект №15100 «Про позасудове вирішення споживчих спорів», і парламент прийняв за основу постанову про роботу над ним. Документ імплементує Директиву ЄС 2013/11/ЄС про альтернативне вирішення споживчих спорів (ADR) — тобто це не локальна вигадка, а перехід на загальноєвропейську модель, яку вже відпрацювали десятки країн.
До цього у споживача було лише два шляхи: домовлятися з бізнесом самотужки або йти до суду. Третього не існувало, і через це дрібні спори масово залишалися без вирішення — позиватися через кілька тисяч гривень невигідно. Закон додає третій канал: акредитовані органи позасудового вирішення спорів — юридичні особи, асоціації бізнесу, об’єднання споживачів. Координатором і єдиною точкою входу стане Держпродспоживслужба.
Чому це масово важливо, видно з арифметики. Спір на 5–20 тис. грн — найтиповіший у споживчій сфері, але судовий збір, місяці засідань і гонорар роблять позов збитковим ще до перемоги. У моделі ADR такі справи розглядають за тижні й здебільшого безкоштовно або за символічну плату для споживача. Це повертає в правове поле сотні тисяч конфліктів, які зараз просто гаснуть на стадії «та ну його».
Статус важливий для правильних очікувань: проект лише прийнято за основу, і профільний комітет уже повернув його на доопрацювання — є зауваження щодо відкритих даних, електронної ідентифікації та узгодження термінів із чинним законодавством. Тобто механізм запрацює не завтра, але напрям закріплено.
До слова, це не єдина процесуальна сфера, що зазнає змін: наша редакція також розбирала, як нові перехідні положення у виконавчому провадженні можуть вплинути на старі борги.
Де застосовувати негайно
Поки закон доопрацьовується, у вашій практиці вже з’являється поле для підготовки. По-перше, перегляньте портфель дрібних споживчих справ — саме вони першими підуть каналом ADR замість суду, і клієнтам варто пояснити нову опцію вже зараз. По-друге, бізнес-клієнтам корисно завчасно оцінити, чи готові вони стати акредитованим органом або приєднатися до галузевої схеми ADR — це і репутаційний інструмент, і спосіб розвантажити юрвідділ від дрібних позовів. По-третє, варто звіряти кожну нову редакцію проекту: від того, чи буде рішення ADR обов’язковим для бізнесу чи рекомендаційним, залежить уся стратегія.
Підводний камінь: доки немає фінального тексту, не обіцяйте клієнту конкретних строків і безоплатності — Директива задає рамку, але деталі визначить остаточна редакція, а вона ще може змінитися.
Що це означає на практиці
Юристи, які стежать за такими реформами завчасно, отримують фору: коли система запрацює, вони вже знатимуть, як вбудувати ADR у потік справ і як представляти клієнта в позасудовій процедурі. Для сумлінного бізнесу це шанс закривати претензії швидко й без судового шлейфу. Для споживача — реальна можливість домогтися свого там, де раніше він просто махав рукою.
Коротко про головне
- Позасудове вирішення споживчих спорів дає третій шлях між «домовитися самому» і судом.
- Модель — за Директивою ЄС 2013/11, координатор системи — Держпродспоживслужба.
- Статус: прийнято за основу, повернуто на доопрацювання — деталі ще зміняться.
Запитання для роздумів: Чи стане рішення органу ADR обов’язковим для бізнесу, чи лишиться рекомендацією? Саме від цієї деталі залежить, чи запрацює реформа насправді.
Картка законопроекту: Законопроект №15100 — itd.rada.gov.ua
Європейська рамка: Директива 2013/11/ЄС про ADR
