Позбавлення батьківських прав здається матері очевидним фіналом, коли батько роками не платить і навіть опинився за ґратами. Здається — але не для суду. Верховний Суд 08 липня 2026 року розглянув саме таку справу: борг був, вісім років вироку були, а прав батька не позбавили. Історія, після якої варто переглянути власні очікування від такого позову.
Що сталось і що змінилось
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову у справі №331/5638/24. Мати вимагала позбавити батька дитини батьківських прав: посилалася на тривале ухилення від виховання і на несплату аліментів. Перша інстанція позов задовольнила. Запорізький апеляційний суд 11 березня 2026 року це рішення скасував і у позові відмовив. Касація погодилася з апеляцією.
Обставини були важкі. Батька засуджено до восьми років позбавлення волі за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу. Контакту з сином не було з 2014 року — від розірвання шлюбу. Дитина має інвалідність з дитинства і потребує постійного лікування. Борг за аліментами існував, але його погасили одноразовим платежем у лютому 2024 року.
І все одно суд відмовив. У постанові прямо сказано: сам по собі факт заборгованості, її подальше погашення та відбування покарання «не можуть автоматично свідчити про наявність передбачених законом підстав» без комплексної оцінки всіх обставин. Людською мовою: борг і вирок — це факти, а не докази наміру кинути дитину.
Логіка стоїть на статті 164 Сімейного кодексу. Її пункт 2 говорить про ухилення від виконання обов’язків щодо виховання. Ключове слово — ухилення, тобто свідома, умисна поведінка. Людина, яка сидить у колонії чи втратила роботу, об’єктивно не може платити — це інша ситуація, ніж та, хто може, але не хоче. І доводити цей умисел має позивач.
Позбавлення батьківських прав за несплату аліментів: ваш реальний шанс у суді
Уявіть двох різних батьків. Перший півроку без роботи, аліменти не платить, борг росте — але дзвонить дитині, вітає з днем народження, передає через бабусю гроші на ліки. Другий має стабільний дохід, ховає його від виконавців і не цікавився дитиною жодного разу за три роки.
Формально борг є в обох. Але судова практика показує: у першому випадку суд побачить тимчасові труднощі, а в другому — те саме свідоме нехтування. Різницю створюють не цифри у довідці виконавчої служби, а докази поведінки: листування, свідчення вихователів і лікарів, відомості про доходи, підтвердження, що батько знав про потреби дитини й ігнорував їх.
Чесне попередження: сама лише довідка про заборгованість вашу справу не виграє. Більше того — позбавлення батьківських прав не звільняє від обов’язку утримувати дитину, тож як інструмент стягнення грошей воно взагалі не працює.
Що це означає на практиці
Крок 1. Визначте мету. Потрібні гроші — це виконавче провадження, неустойка за статтею 196 СК (пеня 1% боргу за кожен день прострочення) і обмеження для боржника, а не позов про права.
Крок 2. Якщо мета — саме захист дитини, збирайте докази умислу: довідку про доходи батька, характеристики зі школи чи садка, медичні документи про потреби дитини, підтвердження, що він про них знав. Про те, як відбувається на практиці, ми розповідали окремо.
Крок 3. Готуйтеся до участі органу опіки та піклування — його висновок суд враховує обов’язково. Окремо радимо подивитися, як визначення місця проживання впливає на оцінку поведінки того з батьків, хто живе окремо.
На цьому етапі адвокат уже потрібен: справи про позбавлення прав розглядають прискіпливо, і слабкий позов закриває дорогу до повторного звернення з тими самими доводами.
Коротко про головне
- Борг за аліментами не є самостійною підставою позбавити прав
- Ув’язнення батька — теж не доказ свідомого ухилення від обов’язків
- Доводити умисел має той, хто подав позов
- Позбавлення прав не скасовує обов’язку платити на дитину
Де застосовувати негайно
Позиція вже працює у двох типах справ. Перший — захист батька, проти якого подали позов через тимчасову неплатоспроможність, службу або ув’язнення: достатньо показати об’єктивну неможливість платити та збережений інтерес до дитини. Другий — оцінка перспектив позову до його подання: якщо у вас на руках лише довідка про борг, справу краще перебудувати на стягнення неустойки, ніж програти й отримати рішення, на яке потім посилатиметься відповідач.
Текст рішення: Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №331/5638/24 від 08 липня 2026 року — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норма: Стаття 164 Сімейного кодексу України
