Ваша клієнтка плаче в кабінеті. Після розлучення колишня свекруха, формальна власниця квартири, де та прожила 15 років і виховує двох дітей, вимагає негайно звільнити приміщення. У вас на руках — лише докази тривалого проживання проти свідоцтва про право власності. До 17 квітня 2026 року шанси були мінімальні. Тепер у вашому арсеналі — захист від виселення через ст. 8 Конвенції, який Верховний Суд щойно вивів на новий рівень.
Що сталось і що змінилось
Касаційний цивільний суд у складі ВС 17 квітня 2026 року у справі №522/15146/22 відмовив власнику квартири у виселенні колишньої невістки та її дітей. Власник мав на руках усі документи — свідоцтво про право власності, акт переходу житла. Відповідачі не мали ні реєстрації, ні укладеного договору. Формально — підстав для проживання немає. Суди трьох інстанцій з ним не погодилися.
Ключовий висновок: тривале проживання у житлі, незалежно від його правового статусу, є достатньою підставою вважати таке житло належним особі за ст. 8 Конвенції про захист прав людини. Втрата житла — найкрайніша форма втручання у право на повагу до житла. Навіть коли формальне право користування припинилося, особа має обґрунтоване очікування: виселення буде перевірене на пропорційність.
До цього суди часто механічно задовольняли позови власників, посилаючись на ст. 391 ЦК. Тепер цього недостатньо. Колегія прямо зазначила: “Суд повинен у кожній конкретній справі провести оцінку на предмет того, чи є втручання у право особи на повагу до його житла не лише законним, але й необхідним, відповідає нагальній необхідності та є співрозмірним із переслідуваною законною метою”.
Три аргументи, які тепер працюють у суді
Ваша клієнтка прожила 12 років у квартирі свекра, не будучи там зареєстрованою. Після смерті чоловіка свекор подав позов про виселення. До нової практики ви б готувалися до програшу. Тепер будуєте захист на трьох рівнях.
Перше — доведіть, що це «житло» в розумінні Конвенції. Не реєстрація і не договір. ЄСПЛ дивиться на фактичну прив’язку: скільки років особа тут живе, чи це її центр життєвих інтересів, чи має вона інше місце. Підкріпіть свідченнями сусідів, квитанціями за комуналку на її ім’я, медичною карткою з адресою, документами зі школи дітей.
Друге — покажіть непропорційність. Власник вимагає виселення — гаразд, у нього легітимна мета. Але чи виправдовує ця мета втрату житла людиною з двома дітьми? Якщо власник має інше житло, не використовує спірне для проживання, не має нагальної потреби — виселення не є необхідним. Тягар довести необхідність — на ньому.
Третє — соціальні зв’язки і дитячі інтереси. Школа, поліклініка, гуртки, друзі — все це у конкретному районі. Виселення розриває цю мережу. Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини зобов’язує суд враховувати найкращі інтереси дитини при будь-якому рішенні. Підводний камінь: ст. 8 не гарантує безстрокового проживання — суд оцінюватиме поведінку обох сторін, тож слідкуйте, щоб клієнтка не давала приводів (борги за комуналку, конфлікти).
Принцип захисту інтересів дитини є ключовим і в інших сімейних спорах — наприклад, ми писали, чому суд не може відмовити у встановленні батьківства без спроби організувати ДНК-тест.
Що це означає на практиці
У вашій практиці тепер з’являється інструмент, якого раніше не було системно. Адвокати, які вже взяли дану позицію на озброєння, формулюють заперечення інакше: не сперечаються з правом власності позивача, а зміщують фокус на фактичні обставини проживання і на тест пропорційності. Коли ви будете готувати справу про виселення — починайте зі збору доказів тривалості проживання ще до подання заперечень. Це матеріал, який потім перейде з вашими аргументами в апеляцію і касацію.
Коротко про головне
- ВС визнав: тривале проживання у житлі за ст. 8 Конвенції може переважити формальне право власності.
- Тест пропорційності обов’язковий — суд не може механічно виселяти за позовом власника.
- Захист працює через комплекс доказів: тривалість, центр життєвих інтересів, інтереси дітей.
- Підводний камінь: ст. 8 захищає від свавільного виселення, а не гарантує проживання назавжди.
Запитання для роздумів: А якби квартира була в іпотеці і виселення вимагав банк, а не родич — чи спрацював би цей захист так само?
Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №522/15146/22 від 17.04.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норма: Конвенція про захист прав людини, ст. 8
