Ваш клієнт у 2024 році нарешті закрив борг, що тягнувся з 2005-го. Хоче продати квартиру — нотаріус відмовляє: у реєстрі обтяжень висить арешт, накладений у 2006 році. Виконавче провадження давно знищено в архіві. Звичайний цивільний позов про зняття арешту майна здається інтуїтивним рішенням — і саме його КЦС ВС відкинув у справі №606/1141/25 від 22.05.2026.
Пастка позовної заяви: чому звичний шлях у глухий кут
Фабула типова. Борг за договором позики 2005 року, у 2006 районний суд за заявою кредитора накладає арешт на майно боржника. Десятиліття мовчання. У жовтні 2024 боржник повністю погашає заборгованість. Звертається до Державної виконавчої служби — отримує відповідь що виконавче провадження знищено по закінченні строку зберігання. Постанови про зняття арешту немає, реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав висить як приклеєний.
До 22.05.2026 практика першої інстанції плуталась. Частина судів приймала цивільний позов про зняття обтяження як єдиний робочий шлях коли виконавець фізично не може видати постанову (немає архіву). Інша частина — повертала позови без розгляду, посилаючись на неналежний спосіб захисту. Адвокатам доводилось грати у рулетку. КЦС ВС перша палата поклала цьому край.
Процесуальний ключ від КЦС ВС: скарга, а не позов
Ключова теза суду: спір між боржником і державним виконавцем має публічно-правовий характер, а не цивільно-правовий. Виконавець реалізує публічно-владні повноваження примусового виконання судового рішення. Отже спір вирішується у спеціальному процесуальному порядку — через оскарження дій або бездіяльності виконавця, а не через позов з визначенням позивача і відповідача у загальному цивільному провадженні.
Належний процесуальний шлях — скарга на дії державного виконавця за розділом VII ЦПК до того самого суду який видав виконавчий документ. Підстава скарги — бездіяльність виконавця щодо видання постанови про зняття арешту після фактичного припинення виконавчого провадження (повне погашення боргу). У вашій практиці тепер з’являється чіткий процесуальний інструмент який раніше плутали з цивільним позовом.
Цей акцент на виборі правильного процесуального інструменту є наскрізною темою в судовій практиці, що стосується і нових можливостей для оскарження ухвал про зупинення провадження.
Принципово: факт знищення виконавчого провадження не змінює встановленого законом порядку. Це не дає боржнику права використовувати загальну позовну форму як «обхідний шлях». ВС прямо вказав — знищення архіву чи застаріла реєстраційна запис не створюють нової юрисдикції. Відповідь ДВС про знищення провадження є самостійним доказом у скарзі — не альтернативою їй.
Як діяти зі справами де провадження знищено
Сценарій: клієнт каже «борг я погасив, у мене квитанція, але нотаріус відмовляється завіряти угоду — у реєстрі арешт». Ваші перші три кроки:
Крок 1: запит до ДВС про статус провадження. Офіційна відповідь про знищення або відсутність провадження стає доказом № 1 — підтверджує бездіяльність виконавця.
Крок 2: формуєте скаргу за розділом VII ЦПК. Адресат — суд що видав первісний виконавчий документ (а не за місцем знаходження майна). Прохання — визнати бездіяльність виконавця і зобов’язати ДРАЦС зняти арешт. До скарги — квитанція про сплату, відповідь ДВС, виписка з реєстру.
Підводний камінь: не подавайте скаргу до адміністративного суду або за місцем знаходження майна. Це поширена помилка яку КЦС ВС окремо назвав. Лише загальний суд що видав виконавчий документ. Окрема ситуація — якщо цей суд ліквідовано під час судової реформи: подавайте до правонаступника за територіальною підсудністю.
Де застосовувати негайно
Постанова КЦС ВС у справі №606/1141/25 вже сьогодні працює у трьох категоріях справ. Перше — «мертві» арешти 2005-2010 років за позиками і поручительствами, де борги давно погашені або списані. Друге — арешти у справах про аліменти де заборгованість закрита через виплати чи припинення. Третє — арешти у виконавчих провадженнях ліквідованих відділів ДВС після реорганізації виконавчої служби 2018-2019 років. Юристи що візьмуть цю позицію на озброєння цього тижня — отримують переваги перед тими хто продовжує подавати цивільні позови про зняття арешту майна. Більше про процедурні нюанси виконавчого провадження — у нашому матеріалі про .
Коротко про головне
- КЦС ВС у справі №606/1141/25 від 22.05.2026: зняття арешту майна — це скарга на бездіяльність виконавця за розділом VII ЦПК, а не цивільний позов.
- Належний суд — той що видав первісний виконавчий документ, а не за місцем знаходження майна чи адмінсуд.
- Знищення архіву не змінює юрисдикцію — відповідь ДВС стає доказом у скарзі, а не підставою для іншого процесуального шляху.
Текст рішення: Постанова КЦС ВС перша палата у справі №606/1141/25 від 22.05.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норми: розділ VII ЦПК (оскарження дій виконавця)
