Так, моральна шкода за професійне захворювання стягується з роботодавця навіть після звільнення — Верховний Суд залишив у силі 520 000 грн компенсації водієві кар’єрної техніки, який втратив 65% працездатності.
Майже двадцять років за кермом самоскида в кар’єрі. На виході — три професійні захворювання і висновок про втрату 65% працездатності. Чоловік пішов з комбінату у вересні 2024-го, а до суду звернувся вже потім, коли формально нічого підприємству не був винен і воно йому — теж. Виявилось, що був. 520 000 грн — саме стільки коштувало роботодавцю зіпсоване здоров’я одного водія.
Що сталось і що змінилось
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду 4 серпня 2026 року розглянув справу №215/8978/25. Позивач працював водієм великовантажного автомобіля в кар’єрі ПрАТ «Північний ГЗК» з 6 травня 2005 року до 19 вересня 2024 року — посада за Списком №1, тобто з правом на пільгову пенсію за шкідливі та важкі умови праці.
Суди встановили головне: комбінат перевищував гранично допустимі рівні вібрації, пилу та шуму. Не «умови були важкі» абстрактно, а конкретне порушення нормативів, зафіксоване документально. Наслідок — три профзахворювання і 65% втраченої працездатності.
Далі цифри рухались вгору, а не вниз. Позивач просив 520 000 грн. Приморський районний суд присудив 240 000 грн. Апеляційний суд не зменшив цю суму, а збільшив до повних 520 000 грн. Комбінат пішов у касацію, наполягаючи на «надмірності» компенсації. Верховний Суд скаргу відхилив: розмір моральної шкоди оцінюють за конкретними обставинами справи, і фіксованої шкали, за якою страждання перераховують у гривні, закон не встановлює.
Простіше кажучи: чим глибше доведені ваші страждання, тим більша сума — і стеля тут не прописана. Колегія у складі суддів Лідовця, Гулейкова та Луспеника застосувала статті 153, 173 і 237-1 КЗпП, статтю 1168 ЦК та статті 4, 6 і 13 Закону «Про охорону праці».
Звільнилися давно — чи не пізно вимагати компенсацію
Це питання зупиняє більшість людей: пішов з підприємства — начебто втратив право щось вимагати. Насправді ні. Шкоду завдано тоді, коли ви ще працювали, і саме тоді виник обов’язок роботодавця її відшкодувати. Звільнення цей обов’язок не скасовує. Більше того — на вимоги про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, позовна давність не поширюється взагалі (стаття 268 ЦК). Звичного «трирічного строку» тут немає.
Уявіть Івана, колишнього зварювальника. Діагноз йому поставили через п’ять років після звільнення. Він підняв акт розслідування з зафіксованою несправною вентиляцією, додав висновок МСЕК, а в суді дружина розповіла, як Іван тепер не піднімається на третій поверх без задишки. Це і є докази моральних страждань — не абстракція, а побут.
Чесне попередження: якщо акта розслідування профзахворювання немає, справа стає значно складнішою. Саме цей документ пов’язує діагноз із порушеннями роботодавця. Без нього зв’язок доводять експертизою, і тут без адвоката вже не обійтись.
Що це означає на практиці
Крок 1. Знайдіть акт розслідування професійного захворювання — його складають за участю роботодавця і зберігають на підприємстві та у профпатолога.
Крок 2. Отримайте висновок МСЕК про відсоток втрати професійної працездатності. Це основа розрахунку.
Крок 3. Зберіть докази страждань: медичні виписки, призначення, чеки на ліки, свідчення рідних про те, що змінилось у побуті.
Крок 4. Подавайте позов. У справах про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, позивачі звільнені від сплати судового збору (стаття 5 Закону «Про судовий збір») — грошей на старті процесу не потрібно. Про те, як діють інші категорії працівників, ми писали окремо.
Коротко про головне
- ВС підтвердив 520 000 грн моральної шкоди за три профзахворювання і 65% втрати працездатності
- Право на компенсацію не зникає після звільнення — позовна давність на такі вимоги не поширюється
- Апеляція подвоїла суму першої інстанції: фіксованої шкали оцінки страждань закон не встановлює
- Без акта розслідування профзахворювання довести зв’язок із роботою значно важче
Де застосовувати негайно
Позиція вже працює у справах гірничодобувної галузі, металургії та будь-яких виробництв зі Списком №1, де зафіксовано перевищення нормативів шуму, пилу чи вібрації. Вона придатна і для спорів, у яких підприємство пропонує мирову угоду на кілька десятків тисяч — тепер зрозуміло, від якої суми вести відлік. Практика показує, що документально зафіксовані порушення нормативів вирішують справу.
Текст рішення: Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №215/8978/25 від 04.08.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норми: Стаття 268 Цивільного кодексу України, Закон «Про охорону праці»
Часті запитання
Чи можна стягнути моральну шкоду за профзахворювання, якщо я вже звільнився?
Так. Шкоду завдано під час роботи, тому звільнення права не позбавляє. На такі вимоги позовна давність не поширюється (ст. 268 ЦК), тобто строк не спливає.
Скільки можна отримати за професійне захворювання?
Фіксованої шкали немає. У справі №215/8978/25 суд присудив 520 000 грн за три захворювання і 65% втрати працездатності. Сума залежить від доведених страждань і тяжкості наслідків.
Чи потрібно платити судовий збір за такий позов?
Ні. Позивачі у справах про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, звільнені від сплати судового збору за ст. 5 Закону «Про судовий збір».
