Ви в Малазі, ваша дитина з інвалідністю поруч, а в поштовій скриньці — лист з українського ТЦК з відмовою. Причина: ви не з’явилися особисто для подання заяви на відстрочку, яку надіслали через консульство. Що робити? Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8720/25 від 20 квітня 2026 року дає чітку відповідь: відстрочка через консульство — законний канал, а вимога особистої явки в Україні — протиправна.
Чому вимога ТЦК про особисту явку — незаконна пастка
Позивач — українець, який проживає в Іспанії, перебуває на консульському обліку в Малазі та має законне право на відстрочку за ст. 23(1)(7) ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: він утримує дитину з інвалідністю II групи з дитинства. Заяву й документи він подав через Консульство України в Малазі — офіційний канал зв’язку громадянина з державою. ТЦК повернув документи з відмовою «розглянути по суті», вимагаючи прибути особисто.
Суд цю логіку розібрав. Обов’язок громадянина повідомити про обставини, що дають право на відстрочку, не тотожний обов’язку особисто з’явитися до ТЦК. Коли законодавець хотів вимагати явку — він прямо вказав це у нормі (наприклад, для уточнення даних). Подача заяви про відстрочку до таких випадків не належить. Отже, відмова ТЦК «через неявку» — підміна понять і порушення процедури.
Як це виглядає на практиці: типовий сценарій
Уявіть Сергія, програміста з Валенсії. Його 14-річна донька має інвалідність II групи. Через консульство в Барселоні Сергій надсилає до свого ТЦК у Дніпрі заяву, копію свідоцтва про народження, нотаріально завірений висновок МСЕК і довідку про склад сім’ї. Через місяць приходить лист: «без особистої явки заява не розглядається». Адвокат Сергія готує позов до окружного адмінсуду за місцем розташування ТЦК, посилається на справу №160/8720/25 від 20.04.2026 р., і просить визнати відмову протиправною та зобов’язати розглянути заяву по суті.
Ключові тези у позові: подача через консульство — належний спосіб реалізації права; вимога явки не випливає з тексту закону; ТЦК зобов’язаний винести вмотивоване рішення (надати чи відмовити по суті), а не «повернути документи». Суд позов задовольняє частково — саму відстрочку не призначає, але змушує ТЦК пройти процедуру до кінця. Це і є та «частково задоволено», яку отримав позивач у справі №160/8720/25 від 20.04.2026 року.
Що це означає на практиці
У вашій правовій ситуації з’являється стандартний шаблон оскарження. Юристи з мобілізаційних спорів уже формують типовий позов на основі цього рішення: один абзац — про подачу через консульство, другий — про відсутність у законі вимоги особистої явки для подачі заяви, третій — про обов’язок ТЦК ухвалити рішення по суті. Тримайте під рукою два числа: 6 місяців — строк звернення до адмінсуду за КАС України, ст. 122; і номер справи №160/8720/25 від 20.04.2026 р. — як прецедентний орієнтир. Не плутайте право подати заяву дистанційно з обов’язком оновити військово-облікові дані: оновлення може вимагати окремих процедур, і це питання суд у цій справі не вирішував.
Стосовно процесуальних строків, нещодавно КАС ВС пояснив, за яких умов хвороба є поважною причиною та коли довідка від лікаря не допоможе поновити строк на оскарження.
Коротко про головне
- Рішення Дніпропетровського ОАС у справі №160/8720/25 від 20.04.2026.
- Підстава відстрочки — ст. 23(1)(7) ЗУ «Про мобілізацію»: дитина з інвалідністю II групи.
- Подача через консульство визнана належним каналом; вимога явки — протиправна; ТЦК зобов’язаний розглянути заяву по суті.
Запитання для роздумів: Суд змусив ТЦК розглянути заяву. А які саме документи в пакеті гарантують, що цей розгляд закінчиться наданням відстрочки, а не відмовою по суті?
Текст рішення: Рішення Дніпропетровського ОАС у справі №160/8720/25 від 20.04.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
