Помилилися з переказом? Як ВС дозволив розкривати дані одержувача

Ілюстрація повернення помилкового переказу: телефони відправника та одержувача, рішення ВС щодо розкриття даних для повернення коштів.

Ваш клієнт тремтячим голосом пояснює, як випадково відправив 50 тисяч через Приват24 — натиснув на застарілий шаблон. Ви звертаєтесь до банку, у відповідь стандартна відмова: «банківська таємниця». Шлях до суду заблокований ще до позову. До 06 травня 2026 року — глухий кут. Тепер ВС у справі №757/40704/25 розблоковує повернення помилкового переказу і встановлює прозоре розмежування заяв.

Заблокований шлях: чому раніше це було неможливо

Сценарій до 06.05.2026 виглядав так. Особа робить помилковий переказ через мобільний банкінг, банк відмовляється повертати кошти без згоди одержувача і не розкриває його дані посилаючись на ст.62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Адвокат подає до суду заяву про забезпечення доказів — або клопотання у порядку ст.137 ЦПК. Суди першої і апеляційної інстанцій відмовляють у відкритті провадження: формально немає основного позову, тому забезпечувати докази передчасно. Замкнене коло — без даних одержувача неможливо подати позов, а без позову неможливо отримати дані.

Саме у такій логіці діяли Печерський районний суд Києва (ухвала 26.08.2025) і Київський апеляційний суд (29.01.2026) у справі №757/40704/25. Заявник помилково переказав 38 997 грн через Privat24 10.05.2024 і два роки не міг подолати процедурну стіну. Тисячі подібних кейсів зависали на роках провадження без шансів.

Прорив від ВС: що саме змінює справа №757/40704/25

06.05.2026 КЦС ВС скасував обидві ухвали. Принципова позиція ВС — «заявник просив не забезпечити докази, а отримати інформацію, без якої він фактично позбавлений можливості належним чином звернутися до суду». Це нова процесуальна дефініція, яка чітко розмежовує дві категорії заяв.

Заява про забезпечення доказів (ст.137 ЦПК) — це інструмент захисту інформації, що вже існує і може зникнути до моменту її дослідження судом. Тут потрібний існуючий позов або принаймні обов’язок негайно його подати.

Заява про розкриття банківської таємниці у порядку окремого провадження — самостійний інструмент отримання інформації, без якої ні позов, ні забезпечення доказів неможливі. Це не передчасне забезпечення, а легітимний крок до майбутнього позову.

ВС окремо зазначив: суд першої інстанції не вирішував по суті питання про наявність підстав для розкриття банківської таємниці і не зобов’язував банк надавати інформацію. ВС встановив принцип — сама наявність потенційного майбутнього спору не є підставою для відмови у відкритті провадження. По суті розкриття таємниці суд вирішує окремо, з оцінкою обставин.

Ця постанова є черговим прикладом того, як КЦС ВС змінює усталену практику. Нещодавно схожий кардинальний підхід суд застосував у трудових спорах, роз’яснивши, чому звільнення під час лікарняного більше не веде до автоматичного поновлення на роботі.

Це універсальний механізм. Не лише ПриватБанк, а Монобанк, Sense Bank, Ощадбанк, Райффайзен — будь-який банк, де помилково опинились кошти. 25+ мільйонів користувачів мобільного банкінгу отримують реальний інструмент. Адвокати у спорах про безпідставне збагачення (ст.1212 ЦКУ) отримують відсутню процедурну ланку.

Як скласти заяву правильно: алгоритм після №757/40704/25

У вашій практиці тепер з’являється чіткий процедурний крок. Заява подається до місцевого загального суду за зареєстрованим місцезнаходженням банку (а не за адресою заявника). Назва — «Заява про розкриття інформації, що становить банківську таємницю».

Що має бути у заяві:

  • Прямо вказати правову природу: «ця заява не є заявою про забезпечення доказів і не вимагає негайного відкриття позовного провадження».
  • Обґрунтувати неможливість подати позов без даних одержувача — основа майбутнього позову буде ст.1212 ЦКУ (безпідставно набуте майно).
  • Додати докази помилкового переказу: виписка з банку, скріншот операції, час і сума.
  • Послатися прямо на справу №757/40704/25 і ст.62 ЗУ «Про банки» у частині, що допускає розкриття інформації на запит суду.

Алгоритм провадження: суд відкриває провадження за вашою заявою, зобов’язує банк подати дані (ПІБ, РНОКПП одержувача, реквізити рахунку). Після отримання інформації — позов по суті у порядку ст.1212 ЦКУ про повернення безпідставно набутого майна.

Підводний камінь: не плутайте формулювання. Якщо у заяві написати «забезпечення доказів» або «забезпечення позову» — суд має формальне право відмовити за ст.137-138 ЦПК. Точна процесуальна кваліфікація — критична. Юристи, які вже взяли позицію №757/40704/25 на озброєння, переглядають архів справ за 2024-2025 роки і готують касаційні скарги клієнтам із аналогічними відмовами судів.

Три кроки для практикуючого юриста

  • Назва: «Заява про розкриття інформації, що становить банківську таємницю» — не «забезпечення доказів».
  • Обґрунтування: інформація потрібна для відкриття майбутнього позову за ст.1212 ЦКУ.
  • Юрисдикція: місцевий загальний суд за місцем реєстрації банку.
  • Слабке місце: банк може оскаржити саму вимогу — готуйте контраргументи на основі №757/40704/25.

Запитання для роздумів: Тепер, коли шлях до позову відкрито, як змусити одержувача добровільно повернути кошти ще до першого засідання?


Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №757/40704/25 від 06.05.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень

Similar articles

КОНТАКТИ

© 2026 FEMIDA PRO. All rights reserved. Materials may be quoted with an active link. The information on the site is for reference purposes only and does not constitute individual legal advice.