Учасник із часткою 25% вимагає від директора зібрати загальні збори щодо дивідендів. Директор питання до порядку денного вносить, але призначає збори на 60 днів пізніше. Учасник вирішує, що це саботаж, сам розсилає повідомлення і проводить збори раніше. Скликання зборів ТОВ у такий спосіб здається логічним — а виявляється пасткою.
Що сталось і що змінилось
КГС ВС у справі №910/4859/25 розмежував два права, які учасники роками плутали: право вимагати скликання зборів і право включати питання до порядку денного. До цього багато хто читав закон просто: «я співвласник — отже можу зібрати збори, коли директор проти». Суд цю логіку відкинув.
Позиція ВС чітка: право учасника самостійно скликати збори виникає винятково тоді, коли виконавчий орган не виконав його вимогу — не скликав збори у строк, відмовив або повністю бездіяв. Просте невдоволення діями чи строками директора такого права не дає. Якщо ж орган не вніс запропоноване учасником питання до порядку денного, воно вважається включеним автоматично — але це окремий механізм, і він не перетворює учасника на суб’єкта скликання.
Наслідок процесуальний, але руйнівний. Збори, скликані з порушенням цієї послідовності, ризикують бути визнаними неправомочними, а всі ухвалені на них рішення — від зміни директора до розподілу прибутку — скасованими в суді. Один пропущений крок знецінює весь корпоративний маневр.
Як діяти, коли директор «тягне» зі зборами
Припустімо, клієнт-учасник упевнений, що директор блокує збори. Перший крок — не розсилати повідомлення самому, а оформити письмову вимогу до виконавчого органу з чітким порядком денним і вручити її під підпис або рекомендованим листом з описом. Далі — витримати строк, який закон дає директору на реакцію. І лише якщо строк сплив без скликання, учасник набуває права зібрати збори самостійно, задокументувавши факт бездіяльності.
Закон дає директору обмежений строк на скликання після отримання вимоги учасника — і саме сплив цього строку, а не суб’єктивне відчуття саботажу, відкриває учаснику двері до самостійних дій. У сценарії з дивідендами помилка очевидна: директор питання вніс і збори призначив, тобто формально вимогу виконав. Незгода зі строком у 60 днів — не те саме, що бездіяльність. Самостійні збори тут приречені.
Підводний камінь: дата вручення вимоги — це точка відліку всього. Якщо її не зафіксовано документально, опонент у суді легко доведе, що «жодної вимоги не було», і ваші бездоганні за змістом збори впадуть на процедурі. Тому фіксуйте вручення так само ретельно, як саме рішення — підпис на другому примірнику, опис вкладення, трек-номер.
Що це означає для другої сторони конфлікту
У вашій практиці тепер з’являється дзеркальний інструмент — захист директора і товариства від «рейдерських» зборів. Якщо опонент скликав збори, перестрибнувши стадію вимоги, ви заявляєте про їх неправомочність із прямим посиланням на №910/4859/25. Юристи, які вже взяли цю позицію на озброєння, починають перевірку чужих зборів саме з питання: а чи була належна вимога до директора і чи сплив строк? Найчастіше виявляється, що ні — і це готовий аргумент для визнання рішень недійсними. Окремо тримайте в полі зору правило про порядок денний: якщо директор не вніс питання учасника, воно вважається включеним автоматично, тож спроба оскаржити збори лише через «забуте» питання не спрацює — суд побачить різницю між цими двома механізмами.
Три висновки для адвоката
- Скликання зборів ТОВ учасником — винятковий захід, а не альтернатива зверненню до директора.
- Право вимагати збори і право доповнити порядок денний — різні процедури, не взаємозамінні.
- Перевіряйте чужі збори з дати вручення вимоги: немає її — немає правомочності.
Запитання для роздумів: А якщо директор формально скликав збори, але умисно на незручну для більшості дату — чи це вже «невиконання вимоги»? ВС поки що мовчить.
Текст рішення: Постанова КГС ВС у справі №910/4859/25 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норма: ст.31 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
