Батько пішов з життя, лишивши не тільки спогади, а й кредит. За тиждень телефонує банк і вимагає гасити борг із вашої зарплати, натякаючи на арешт рахунку. Борги померлого справді переходять до спадкоємців — але Верховний Суд щойно нагадав межу, за яку кредитор зайти не може.
Борги померлого: що вирішив Верховний Суд
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі №522/12004/15-ц розібрав типову драму. Батько у 2012 році позичив 39 680 доларів, помер, не повернувши, а кредитор через роки прийшов до доньки — уже з вимогою на 49 680, домалювавши відсотки.
Суд підтвердив дві речі одразу. Перша неприємна: за статтею 1282 Цивільного кодексу зобов’язання померлого входять до спадщини, тож кредитор має право вимагати гроші безпосередньо зі спадкоємця, а не тільки «полювати» на успадковане майно. Простими словами — так, прийти особисто до вас можуть.
Друга — заспокійлива й головна. Відповідальність спадкоємця обмежена вартістю того, що він отримав, і лише пропорційно його частці. Дослівно: спадкоємець відповідає «у межах вартості майна, одержаного у спадщину». Тому «домальовані» 10 000 доларів суд відкинув як недоведені: платити донька мусить рівно стільки, скільки реально коштує успадковане, і ні копійки більше.
Подібний принцип обмеження відповідальності суд застосовує і в інших сімейних спорах — наприклад, наша редакція аналізувала, чому стягнення аліментів на батьків не є безумовним.
Ваш борг має стелю: як порахувати межу
Уявіть Марину: після батька їй дісталась половина квартири вартістю 400 000 грн — тобто її частка це 200 000 грн. Батьківських боргів набралось на 600 000. Скільки заплатить Марина? Максимум 200 000 грн — рівно вартість її частки. Решта 400 000 просто згорають, бо стягувати їх нема з чого.
Водночас, коли мова йде про стягнення житла, варто пам’ятати про додаткові механізми захисту, що діють під час воєнного стану, зокрема про мораторій на виселення з іпотечного житла.
Вам знайома така арифметика? Тоді запам’ятайте головне: спершу суд встановлює вартість спадкового майна, і саме вона — ваша стеля. Один підводний камінь: у спадок переходять не лише «тіло» боргу, а й нараховані за життя боржника відсотки — але й вони вкладаються в ту саму межу вартості. Якщо ж боргів очевидно більше за спадщину, іноді розумніше взагалі — тоді ви не отримуєте майна, але й не відповідаєте за борги.
Що робити, якщо кредитор вимагає забагато
Крок 1: не платіть «на слово» — вимагайте від кредитора документи, що підтверджують і сам борг, і його розмір; суд у цій справі саме через недоведеність відкинув частину суми. Крок 2: перевірте строк — за статтею 1281 ЦК кредитор мусить пред’явити вимогу протягом 6 місяців відтоді, як дізнався про прийняття вами спадщини; пропустив — втрачає право вимагати взагалі. Крок 3: просіть суд встановити вартість спадкового майна — це і є ваша офіційна межа відповідальності. На цьому етапі, коли суми великі, без юриста буде складно, і це варто закласти. До речі, якщо спадковий борг уже «повис» на вашому рахунку, знадобиться розбір про те, як діє .
Коротко про головне
- Борги померлого переходять до спадкоємця, і кредитор може вимагати їх особисто з вас
- Межа відповідальності — вартість успадкованого майна, пропорційно вашій частці
- Підводний камінь: якщо боргів більше за спадщину, варто зважити відмову від неї
Запитання для роздумів: А що, якщо ви дізнались про борг уже після того, як прийняли спадщину, — чи можна «передумати» і відмовитись?
Текст рішення: Постанова КЦС Верховного Суду у справі №522/12004/15-ц — Єдиний державний реєстр судових рішень
