Дитина 14 років місце проживання обирає сама — і ваша клієнтка з 15-річним сином тепер може спати спокійно. Колишній чоловік подав позов про визначення місця проживання сина з ним, посилаючись на кращі матеріальні умови у новій квартирі і престижну школу за кордоном. Підліток у стресі, ви готуєтесь до виснажливої тяганини. Але Касаційний цивільний суд Верховного Суду 27.04.2026 у справі №501/2820/21 поставив крапку: суд не замінює рішенням волю дитини, яка досягла 14 років.
Війна батьків скінчилась: дитина — не об’єкт, а суб’єкт
Спір у справі №501/2820/21 виник при розірванні шлюбу — два дитини, кожен з батьків претендує на проживання з ними. Доньці виповнилось 14, син молодший. Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов: щодо доньки відмовили (її право — обирати самостійно), щодо сина — визначили з матір’ю. Касація остаточно закріпила позицію: після 14 років дитина має право самостійно визначати своє місце проживання, і це право не може бути замінене рішенням суду на вимогу одного з батьків.
До цього судова практика різнобоїла: одні суди розглядали такі позови по суті і визначали місце проживання попри волю підлітка, інші відмовляли через юрисдикційні підстави, треті ставали на бік дитини, але без чіткої правової основи. Тепер однозначно: позов одного з батьків про визначення місця проживання дитини 14+ не задовольняється — це особисте немайнове право самої дитини. Опора — ст.29 Цивільного кодексу (часткова цивільна дієздатність з 14 років), Сімейний кодекс і Конвенція ООН про права дитини. Враховуються думка дитини, сформовані життєві зв’язки, стабільність середовища.
Окремо варто зазначити, що розширення цивільної дієздатності дитини відбувається і в майновій сфері — наша редакція детально розбирала зміни щодо дарування майна дитини без органу опіки.
Як зруйнувати позов колишнього чоловіка
Уявімо вашу клієнтку Олену з Києва. Її 15-річний син Максим після розлучення живе з нею у звичній квартирі, ходить до своєї школи. Колишній чоловік Андрій — успішний бізнесмен — подав позов: вимагає, щоб син переїхав до нього у заміський будинок, посилаючись на «кращі умови» і престижну приватну школу. Перший крок — нотаріально засвідчена заява підлітка про небажання змінювати місце проживання, з його підписом і вказівкою віку. Другий крок — висновок шкільного психолога або сімейного консультанта про усвідомлений характер вибору (це знімає ризик аргументу про «маніпуляцію матері»). Третій крок — пряме посилання на справу №501/2820/21 у відзиві на позов: суд не може замінити волю дитини 14+. Підводний камінь — переконайтесь, що документи доводять усвідомленість вибору, інакше опонент скаже «дитина під впливом одного з батьків» і вимагатиме психолого-педагогічної експертизи.
Що це означає для вашої практики
У вашій практиці тепер з’являється новий процесуальний інструмент. Юристи, які вже взяли цю позицію на озброєння, починають з нотаріального оформлення заяви підлітка ще ДО подання відзиву — це фіксує його волю незалежно від подальших спроб тиску. Вбудовуйте у відзив на позов посилання на №501/2820/21 разом з посвідченою заявою — суд бачить ясну картину з першого ж засідання. Друга тактика — підтримка колишнього з батьків, з ким хоче залишитись дитина, через висновки школи (характеристика, оцінки, гуртки) і шкільних психологів. Це позбавляє опонента простору для аргументів про «маніпуляцію» і «об’єктивно кращі умови».
Де застосовувати негайно
Позиція ВС вже працює у трьох типових сценаріях. Перший — батько-високозаробляючий вимагає переведення підлітка з обґрунтуванням «кращих матеріальних умов»: тепер достатньо посилання на №501/2820/21 і заяви дитини. Другий — батько за кордоном вимагає переїзду дитини до нього: ВС відкидає цей шлях, якщо підліток 14+ обрав залишитись в Україні. Третій — спадкові і майнові спори між батьками, де один намагається через визначення місця проживання отримати контроль над житлом: позов відхиляється, дитина обирає сама.
Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №501/2820/21 від 27.04.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
