Рік тому на будівництві загинув ваш батько — несправне обладнання, недбалість керівництва. Ви оббиваєте пороги поліції, прокуратури, ДБР, а у відповідь чуєте одне: «це не наша підслідність». Справу перекидають, наче мʼяч. Саме цю тяганину хоче розірвати новий законопроект, що міняє правила про підслідність у кримінальному провадженні.
Чому справу «футболять»: проблема простими словами
Підслідність — це правило про те, який орган розслідує конкретний злочин: Національна поліція, Державне бюро розслідувань (ДБР), СБУ чи НАБУ. Звучить технічно, але наслідок дуже життєвий. Коли правила розмиті, відомства трактують їх на свою користь і перекидають справу одне одному. А поки триває цей спір, докази старіють, свідки забувають деталі, винні почуваються спокійно.
До слова, нещодавно законодавець подбав і про матеріальне забезпечення правоохоронців, встановивши, якою буде мінімальна зарплата поліцейського з 2026 року.
Проблема часто не в поганому слідчому. Вона у заплутаних нормах, де хто визначає підслідність у кримінальному провадженні — питання без однозначної відповіді. Прокурор мав би ставити крапку, але й тут бракує чітких строків і механізму.
Що пропонує законопроект №15334
16 червня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроект №15334. Головна авторка — народна депутатка А.О.Радіна. Документ працює у двох напрямках.
Перший — упорядкувати визначення підслідності. Ідея в тому, щоб зробити вибір органу майже автоматичним і прибрати простір для суперечок. Менше «сірих зон» — менше приводів роками зʼясовувати, хто відповідальний.
Варто зазначити, що це не єдина сфера, де законодавець намагається осучаснити правила — наша редакція також аналізувала, на який строк тепер можна здати пай за новим законопроектом про оренду землі.
Другий напрямок — процесуальне забезпечення міжнародного співробітництва. Простими словами: коли частина доказів за кордоном (документи польської компанії, показання свідка з Німеччини), їх збір має стати швидшим і передбачуванішим. Сьогодні саме «закордонні» докази часто перетворюють справу на безстрокову — запити йдуть місяцями.
Поки що це лише зареєстрований проект: він очікує висновку профільного комітету і голосування. До прийняття норми не діють — це важливо розуміти, щоб не покладатися на них передчасно.
Як це виглядатиме у справі звичайної родини
Повернімось до загибелі на будівництві. Сьогодні поліція каже, що це підслідність ДБР, бо може бути замішаний посадовець. ДБР повертає: злочин загальний — розслідуйте самі. Рік минає без руху.
За логікою законопроекту прокурор мав би швидко визначити одного відповідального слідчого — і спір про підслідність у кримінальному провадженні не паралізував би справу на місяці. Для родини це різниця між «нічого не відбувається» і реальним розслідуванням, поки докази ще свіжі.
Чесне попередження: навіть якщо закон ухвалять, ваша справа не вирішиться за ніч. Тримайте руку на пульсі — пишіть звернення, фіксуйте відповіді, нагадуйте слідчому про себе.
Докази з-за кордону — більше не вирок для справи
Окремо варто виділити закордонні докази. Багато проваджень «зависають» саме тому, що ключовий документ чи свідок — в іншій країні, а механізм отримання повільний. Сьогодні запит про правову допомогу за кордон може йти пів року, а то й рік — і весь цей час справа стоїть. Для потерпілого це не абстракція: кожен зайвий місяць — це шанс для винного вивести активи чи домовитися. Якщо процедуру спростять, розблокується ціла категорія справ — від шахрайства з міжнародним елементом до нещасних випадків на роботі за участю іноземних компаній.
Три висновки для тих, хто чекає на розслідування
- Затримка часто не у слідчому, а в розмитих правилах підслідності — №15334 хоче їх уточнити.
- Мета — щоб прокурор швидко визначав одного відповідального і припиняв «футбол» справами.
- Збір доказів за кордоном має прискоритися, що розблокує багато завислих проваджень.
Запитання для роздумів: А що робити, якщо слідчий уже визначений, але просто ігнорує ваші звернення і нічого не робить?
Картка законопроекту: Проект Закону №15334 від 16.06.2026 — itd.rada.gov.ua
