Капітан N подає рапорт на звільнення, додавши свідоцтва про народження трьох дітей та довідку про сплату аліментів. Через тиждень — відмова: «у зв’язку з непроживанням з дітьми факт утримання не підтверджено». Знайома стіна, в яку б’ються тисячі офіцерів. Вінницький окружний адмінсуд цю стіну тільки що зруйнував рішенням, яке зобов’язує командування діяти за законом — і відкриває звільнення військового з трьома дітьми як реальний правовий шлях.
Що сталось і що змінилось
18 травня 2026 р.Вінницький окружний адміністративний суд у справі №120/14460/25 зобов’язав командування Повітряних Сил ЗСУ звільнити з військової служби капітана, який утримує трьох неповнолітніх дітей. Підстава — п.5 ч.3 ст.26(12) ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу». Командування відмовляло формально: «діти проживають окремо з матір’ю — отже, не на утриманні». Суд відхилив цей аргумент.
До цього рішення командирські відмови з посиланням на «спільне проживання» вважалися дискреційним правом — адвокат міг лише оспорити законність відмови, але не отримати наказ про звільнення. Тепер Вінницький суд встановив: сплата аліментів без заборгованості є беззаперечним доказом фактичного утримання, незалежно від проживання. Дискреція командування зникає, коли законні умови виконані — суд може ЗОБОВ’ЯЗАТИ конкретні дії звільнення, а не лише визнати відмову неправомірною. Це принциповий перехід від декларативного захисту до примусу виконання. До того ж із військової частини стягнуто 20 000 грн на правничу допомогу — позов економічно виправданий.
Як працює рішення на конкретному кейсі
Майор Ігор, розлучений, батько 15-річної доньки і 10-річних близнюків. Щомісяця сплачує 22 тис грн аліментів за рішенням суду — без жодного дня заборгованості. Подає рапорт на звільнення тричі за 2024-2025: щоразу командир відмовляє з формулюванням «для підтвердження утримання потрібне спільне проживання». Майор втрачає рік.
З позицією Вінницького суду №120/14460/25 адвокат майора готує позов до адмінсуду з ключовим формулюванням: «прошу зобов’язати командування видати наказ про звільнення». Доказова база: свідоцтва про народження трьох дітей, виконавчий лист про аліменти, довідка виконавчої служби про відсутність заборгованості, копії квитанцій про перерахування. Якщо у вас є ці чотири документи — справа фактично виграна. Окрім звільнення, стягуєте витрати на правничу допомогу — у вінницькій справі це 20 тис грн.
Стосовно одного з ключових доказів, виконавчого листа, варто згадати нещодавню позицію ВС, яка захищає стягувачів від бюрократії, — ми детально розглядали, як Верховний Суд зупинив формалізм держвиконавців.
Підводний камінь: не намагайтеся доводити свою правоту усно. Кожна відмова командування має бути письмовою — саме цей документ є підставою для звернення до суду. Усні «розберемось» від начальника штабу — спосіб затягнути час.
Коротко про головне
- Аліменти без заборгованості = фактичне утримання, незалежно від проживання дітей з матір’ю.
- Дискреція командування зникає — суд зобов’язує конкретні дії звільнення, а не лише визнає відмову неправомірною.
- Письмова форма відмови обов’язкова — основа для подальшого позову до адмінсуду.
Запитання для роздумів: Що робити, якщо аліменти сплачуються за усною домовленістю без офіційного рішення суду? Виконавча служба не видасть довідку, командир не визнає утримання.
Текст рішення: Рішення Вінницького окружного адмінсуду у справі №120/14460/25 від 18.05.2026 р. — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норми: ст.26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»
