Чиї інтереси більше не зможе представляти прокурор у суді?

Стіл з вагами правосуддя, кодексами та документом, що обмежує представництво прокурора в суді інтересами держави. Банер на фоні підкреслює, що прокурор представляє лише державу у виняткових випадках.

Ви готуєтесь до вирішального засідання у спорі щодо договору оренди державного майна. За день до слухання отримуєте клопотання: прокурор вступає у справу «в інтересах громадянина», якого ви ніколи не бачили. Стратегія руйнується, доказова база перебудовується за ніч. Представництво прокуратури в суді у такій формі — звичний кошмар адвоката з 2014 року. 15.05.2026 Кабмін зареєстрував у Раді законопроект №15253 — той самий, що ставить крапку у цій непередбачуваності.

Що саме змінюється: тільки держава, тільки виняткові випадки

До 15.05.2026 чинна ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» допускала представництво прокурором інтересів громадянина у судах, якщо той «не міг самостійно захистити свої права». Це формулювання перетворилось на інструмент тиску — прокурори вступали у приватні спори про оренду, корпоративні угоди, приватизаційні аукціони, посилаючись на абстрактні «соціальні групи». Кабінет Міністрів пропонує переписати норму так: «прокурор здійснює представництво виключно інтересів держави і лише у визначених законом виняткових випадках».

Це не політична ініціатива, а виконання конституційної норми. Рішення КСУ від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 прямо вказало: повноваження прокурора за Конституцією 2016 року звужені до представництва держави. Чинна редакція ст.23 з тих пір не відповідала Основному Закону, але парламент не поспішав. Проект №15253 від Кабміну — нарешті законодавча реалізація цієї позиції КСУ. Документ переданий на розгляд профільного комітету. Представник уряду у ВР — Тарас Мельничук. Прогноз набрання чинності — після другого читання, орієнтовно осінь 2026 року.

Аудит ваших справ: де зникне «прокурорський ризик»

У вашій практиці одразу слід перебрати три категорії проваджень. Перша — спори щодо договорів оренди державного або комунального майна. Тут прокуратура входила найчастіше, аргументуючи «інтересами громади». Друга — корпоративні спори, де однією зі сторін є державне підприємство або компанія з державною часткою. Прокурор міг ініціювати позов про визнання угоди недійсною від імені «невизначеного кола міноритаріїв». Третя — приватизаційні справи, особливо ті, де прокурор оспорював результати аукціонів від імені «невідомих учасників», які нібито мали переважне право. Після прийняття проекту №15253 у всіх трьох категоріях прокурор втрачає процесуальну легітимність вступу — якщо тільки не доведе наявність конкретного майнового інтересу держави. Підводний камінь: прокуратура ймовірно спробує «перепакувати» інтерес громадянина в «державний», аргументуючи бюджетними наслідками. Готуйте контраргументи про відсутність прямих фінансових втрат для держави.

Окремо варто враховувати, що навіть у спорах щодо приватизації та закупівель, де інтерес держави очевидний, для визнання угоди недійсною суди застосовують жорсткі критерії, як-от трискладовий тест ВС для тендерів.

Водночас Верховний Суд нещодавно посилив захист державних інтересів в іншій площині, визнавши нікчемними правочини для обходу санкцій та закривши схеми виведення активів.

Що це означає на практиці

У вашій стратегії з’являється новий пласт оцінки ризиків. Юристи, які вже взяли позицію №15253 на озброєння, переглядають архів справ за 2023-2025 роки на предмет процесуальних порушень прокурора. У поточних провадженнях, де прокурор уже вступив «в інтересах громадянина», подаються клопотання з посиланням на Рішення КСУ №6-р(ІІ)/2025 і ініціативу Кабміну як на тренд законодавчого закріплення. Касаційний господарський суд приймає такі аргументи з кінця 2025 року, посилаючись саме на конституційні рамки. Якщо проект пройде Раду — позов прокурора в інтересах громадянина буде підставою для відмови у відкритті провадження, а не лише для скасування ухвал апеляційної інстанції.

Коротко про головне

  • Суть змін: прокурор представляє виключно інтереси держави і лише у виняткових законом визначених випадках.
  • Підстава: Рішення КСУ від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 і ст.131-1 Конституції.
  • Зона дії: оренда державного майна, корпоративні спори за участю держпідприємств, приватизація.
  • Підводний камінь: прокуратура спробує «перепакувати» громадянський інтерес у державний.

Де застосовувати негайно

У поточних провадженнях з участю прокурора «в інтересах громадянина» — клопотання про закриття провадження з посиланням на Рішення КСУ №6-р(ІІ)/2025 і ініціативу №15253. У касаційних скаргах — додати позицію Кабміну як аргумент про тренд законодавчого закріплення позиції КСУ. У договорах оренди державного майна 2026 року — попереджати клієнтів про звужений периметр прокурорських позовів і відповідно перерозподіляти доказовий тягар.


Картка законопроекту: itd.rada.gov.ua 15253 від 15.05.2026

Схожі статті

КОНТАКТИ

© 2026 ГО «ФЕМІДА ПРО». Усі права захищені. Матеріали дозволено цитувати з активним посиланням. Інформація на сайті має довідковий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.