Чиї інтереси більше не зможе представляти прокурор у суді?

Стіл з вагами правосуддя, кодексами та документом, що обмежує представництво прокурора в суді інтересами держави. Банер на фоні підкреслює, що прокурор представляє лише державу у виняткових випадках.

Ви готуєтесь до вирішального засідання у спорі щодо договору оренди державного майна. За день до слухання отримуєте клопотання: прокурор вступає у справу «в інтересах громадянина», якого ви ніколи не бачили. Стратегія руйнується, доказова база перебудовується за ніч. Представництво прокуратури в суді у такій формі — звичний кошмар адвоката з 2014 року. 15.05.2026 Кабмін зареєстрував у Раді законопроект №15253 — той самий, що ставить крапку у цій непередбачуваності.

Що саме змінюється: тільки держава, тільки виняткові випадки

До 15.05.2026 чинна ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» допускала представництво прокурором інтересів громадянина у судах, якщо той «не міг самостійно захистити свої права». Це формулювання перетворилось на інструмент тиску — прокурори вступали у приватні спори про оренду, корпоративні угоди, приватизаційні аукціони, посилаючись на абстрактні «соціальні групи». Кабінет Міністрів пропонує переписати норму так: «прокурор здійснює представництво виключно інтересів держави і лише у визначених законом виняткових випадках».

Це не політична ініціатива, а виконання конституційної норми. Рішення КСУ від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 прямо вказало: повноваження прокурора за Конституцією 2016 року звужені до представництва держави. Чинна редакція ст.23 з тих пір не відповідала Основному Закону, але парламент не поспішав. Проект №15253 від Кабміну — нарешті законодавча реалізація цієї позиції КСУ. Документ переданий на розгляд профільного комітету. Представник уряду у ВР — Тарас Мельничук. Прогноз набрання чинності — після другого читання, орієнтовно осінь 2026 року.

Аудит ваших справ: де зникне «прокурорський ризик»

У вашій практиці одразу слід перебрати три категорії проваджень. Перша — спори щодо договорів оренди державного або комунального майна. Тут прокуратура входила найчастіше, аргументуючи «інтересами громади». Друга — корпоративні спори, де однією зі сторін є державне підприємство або компанія з державною часткою. Прокурор міг ініціювати позов про визнання угоди недійсною від імені «невизначеного кола міноритаріїв». Третя — приватизаційні справи, особливо ті, де прокурор оспорював результати аукціонів від імені «невідомих учасників», які нібито мали переважне право. Після прийняття проекту №15253 у всіх трьох категоріях прокурор втрачає процесуальну легітимність вступу — якщо тільки не доведе наявність конкретного майнового інтересу держави. Підводний камінь: прокуратура ймовірно спробує «перепакувати» інтерес громадянина в «державний», аргументуючи бюджетними наслідками. Готуйте контраргументи про відсутність прямих фінансових втрат для держави.

Окремо варто враховувати, що навіть у спорах щодо приватизації та закупівель, де інтерес держави очевидний, для визнання угоди недійсною суди застосовують жорсткі критерії, як-от трискладовий тест ВС для тендерів.

Водночас Верховний Суд нещодавно посилив захист державних інтересів в іншій площині, визнавши нікчемними правочини для обходу санкцій та закривши схеми виведення активів.

Що це означає на практиці

У вашій стратегії з’являється новий пласт оцінки ризиків. Юристи, які вже взяли позицію №15253 на озброєння, переглядають архів справ за 2023-2025 роки на предмет процесуальних порушень прокурора. У поточних провадженнях, де прокурор уже вступив «в інтересах громадянина», подаються клопотання з посиланням на Рішення КСУ №6-р(ІІ)/2025 і ініціативу Кабміну як на тренд законодавчого закріплення. Касаційний господарський суд приймає такі аргументи з кінця 2025 року, посилаючись саме на конституційні рамки. Якщо проект пройде Раду — позов прокурора в інтересах громадянина буде підставою для відмови у відкритті провадження, а не лише для скасування ухвал апеляційної інстанції.

Коротко про головне

  • Суть змін: прокурор представляє виключно інтереси держави і лише у виняткових законом визначених випадках.
  • Підстава: Рішення КСУ від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 і ст.131-1 Конституції.
  • Зона дії: оренда державного майна, корпоративні спори за участю держпідприємств, приватизація.
  • Підводний камінь: прокуратура спробує «перепакувати» громадянський інтерес у державний.

Де застосовувати негайно

У поточних провадженнях з участю прокурора «в інтересах громадянина» — клопотання про закриття провадження з посиланням на Рішення КСУ №6-р(ІІ)/2025 і ініціативу №15253. У касаційних скаргах — додати позицію Кабміну як аргумент про тренд законодавчого закріплення позиції КСУ. У договорах оренди державного майна 2026 року — попереджати клієнтів про звужений периметр прокурорських позовів і відповідно перерозподіляти доказовий тягар.


Картка законопроекту: itd.rada.gov.ua 15253 від 15.05.2026

Similar articles

КОНТАКТИ

© 2026 FEMIDA PRO. All rights reserved. Materials may be quoted with an active link. The information on the site is for reference purposes only and does not constitute individual legal advice.