Син Ірини Петрівни з Вінниччини загинув під Бахмутом. Коли вона звернулася по виплати за загиблого військового як член його сім’ї, їй відмовили одним реченням: «У вас є власна пенсія — значить, ви не були на утриманні». Тисячі батьків героїв чули те саме. Верховний Суд у справі №442/7418/25 сказав: так автоматично відмовляти не можна.
«У вас є пенсія»: чому відмовляли батькам героїв
Логіка чиновників була формальною. Є пенсія або є дорослі діти — отже, людина «не утриманець», у виплаті відмова. Заявнику навіть не давали довести, що реально він жив за рахунок допомоги загиблого сина чи доньки.
Верховний Суд (Перша судова палата Касаційного цивільного суду, рішення від 1 червня 2026 року у справі №442/7418/25) цю практику зламав. Суд залишив касаційну скаргу Міноборони без задоволення і сформулював чітку позицію: «наявність у особи власної пенсії не є безумовною підставою для відмови у визнанні її утриманцем». Простими словами — пенсія сама по собі не закриває двері до виплат.
Головне, що тепер з’ясовує суд: чи була фінансова допомога загиблого основним джерелом існування для заявника. Якщо мати отримувала умовні 3 000 грн пенсії, а син щомісяця передавав їй удвічі-втричі більше на ліки, комуналку й життя — вона була на його утриманні, попри формальну наявність пенсії.
Порахуйте на цифрах. Пенсія 3 000 грн — це менше за саму лише зимову комуналку в багатьох регіонах. Якщо син переказував по 7-8 тисяч щомісяця, його допомога і була тим, на чому трималося життя матері. Суд саме це й велить оцінювати — реальні гроші, а не графу в довідці. Одноразова грошова допомога за загиблого та пенсія у зв’язку з втратою годувальника — це сотні тисяч гривень, які раніше «згорали» через один формальний абзац у відмові.
Кого це стосується найперше
Рішення розширює коло людей, які можуть виборити виплати за загиблого військового. Це передусім батьки й матері загиблих, а також літні родичі — бабусі, дідусі, — які отримують невелику пенсію, але фактично трималися на допомозі захисника.
Уявіть батька, якому відмовили лише тому, що в нього є друга доросла донька. За старою логікою — «є кому утримувати». За новою — суд дивиться на реальність: чи допомагала донька, чи саме син-військовий був опорою. Вам відмовили з подібним формулюванням? Тоді це рішення — прямо про вашу ситуацію.
Чесно про межу: автоматично гроші ніхто не нарахує. Доведеться доводити, що допомога загиблого справді була основним джерелом життя — а це потребує документів і, можливо, суду.
Як домогтися виплати: ваш шлях
- Крок 1. Зберіть докази утримання: перекази на картку від загиблого, спільні витрати, свідчення, довідки про ваш дохід і його грошове забезпечення.
- Крок 2. Подайте до Міноборони заяву про призначення виплат, додавши ці докази. Якщо відмовили письмово — це ваша підстава йти далі.
- Крок 3. Звертайтеся до суду з позовом, спираючись на позицію ВС у справі №442/7418/25. Це ваш головний аргумент проти формальної відмови.
Три висновки для родини загиблого
- Виплати за загиблого військового не можна відмовляти лише через наявність власної пенсії.
- Вирішальне — чи була допомога загиблого основним джерелом існування заявника.
- Підводний камінь: утримання треба довести документами; без доказів суд може відмовити.
Запитання для роздумів: Верховний Суд захистив батьків. А як щодо повнолітніх дітей загиблих, які ще навчаються і не мають власного доходу?
Судова практика в таких спорах загалом на боці громадян: нещодавно наша редакція розповідала, як суд повернув доплату військовому пенсіонеру після її скасування через перерахунок.
Текст рішення: Постанова КЦС ВС у справі №442/7418/25 від 01.06.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
