Чоловіка-військового затримали за підозрою у самовільному залишенні частини. Дружина біжить до адвоката, а той розводить руками: «До суду — лише СІЗО, такий закон, варіантів немає». Запобіжний захід військовому в подібних справах роками означав одне — камера. Конституційний Суд щойно це змінив.
Що сталось і що змінилось
Раніше частина восьма статті 176 КПК діяла як автомат: якщо військового підозрюють у злочинах за статтями 402-405, 407, 408 чи 429 Кримінального кодексу (непокора, невиконання наказу, самовільне залишення частини, дезертирство), суддя був зобовʼязаний відправити його під варту. Без права обрати заставу, домашній арешт чи поруку — навіть якщо людина має поранення, родину й жодного наміру втікати.
Другий сенат Конституційного Суду Рішенням №4-р(ІІ)/2026 від 24 червня 2026 року визнав цю норму неконституційною. Логіка суду: автоматичний арешт без можливості судді оцінити конкретні обставини порушує статтю 29 Конституції і, як прямо зазначено, «спотворює саму суть правосуддя». Тобто рішення про запобіжний захід має ухвалювати суддя, зваживши справу, а не норма наосліп. Скаргу до КСУ ще в липні 2025 року подав військовий Сергій Гнезділов.
Важливий нюанс зі строками: норма втрачає чинність за три місяці. Цей час дано парламенту, щоб переписати статтю — але вже сам факт визнання її неконституційною дає захисту аргумент у суді.
Варто розуміти різницю. Раніше КСУ перевіряв і частину шосту тієї ж статті 176 КПК — і визнав її конституційною. Цього разу йдеться саме про частину восьму, яка стосувалася військових за переліком статей про військові злочини. Тобто Суд не зруйнував систему запобіжних заходів, а прибрав єдине — заборону судді думати, коли перед ним військовий.
Окрім запобіжного заходу, ще одним ключовим процедурним питанням є визначення органу розслідування, тому окремо наша редакція пояснювала, що таке підслідність у кримінальному провадженні.
Якщо вашого близького затримали за СЗЧ
Уявіть ситуацію: боєць пішов із частини через нелюдські умови чи нестачу ротації, потім сам вийшов на звʼязок із командуванням. Раніше суддя все одно мусив відправити його в СІЗО до вироку. Тепер у судді зʼявляється вибір — і ваше завдання дати йому підстави обрати мʼякший захід.
Що це означає для родини? Збирайте докази міцних соціальних звʼязків: постійне місце проживання, утриманці, стан здоровʼя, поранення, готовність співпрацювати зі слідством. Чесне попередження: рішення КСУ не звільняє від відповідальності й не гарантує застави автоматично. Суддя, як і раніше, може обрати тримання під вартою — але тепер мусить обґрунтувати, чому мʼякший захід не підходить. Без адвоката, який вибудує цю позицію, шансів менше.
Що це означає на практиці
Крок 1. На розгляд клопотання про запобіжний захід ідіть з адвокатом — саме там вирішується, СІЗО чи альтернатива.
Крок 2. Підготуйте докази для домашнього арешту чи застави: довідки про здоровʼя, склад сімʼї, характеристики, дані про поранення.
Крок 3. Якщо суддя все ж обрав СІЗО без вагомого обґрунтування — це підстава для апеляційної скарги з посиланням на Рішення КСУ №4-р(ІІ)/2026.
Коротко про головне
- За СЗЧ і дезертирство суддя більше не зобовʼязаний обирати лише СІЗО (КСУ №4-р(ІІ)/2026)
- Автоматичний арешт без оцінки обставин визнано таким, що порушує ст. 29 Конституції
- Підводний камінь: норма втрачає чинність за 3 місяці, а застава не надається автоматично
Де застосовувати негайно
Позиція вже працює у справах про обрання та оскарження запобіжного заходу для військових за статтями 402-405, 407, 408, 429 ККУ. Захист може посилатися на неконституційність ч.8 ст.176 КПК уже на першому розгляді клопотання, а також в апеляції на ухвали про тримання під вартою, постановлені без належного обґрунтування. Для бійців, які зараз у СІЗО за цими статтями, — це привід порушити питання про зміну запобіжного заходу.
Текст рішення: Рішення Конституційного Суду України №4-р(ІІ)/2026 від 24.06.2026
