Жінка прожила із загиблим військовослужбовцем понад пʼять років однією сімʼєю, і цей факт підтвердив суд окремим рішенням. Перша інстанція та апеляція визнали за нею право на одноразову грошову допомогу, але Верховний Суд 8 вересня 2026 року в справі №120/6391/25 скасував обидва рішення: коло одержувачів визначається законом, чинним на дату смерті, а тоді такої категорії в ньому не було.
На тлі таких спорів щодо виплат родинам загиблих, законодавець шукає й інші шляхи фінансової підтримки військових — зокрема, наша редакція раніше пояснювала, як планують списувати кредити військовим без податкових наслідків.
Вони колись були у шлюбі, розлучились — і залишились жити разом. Спільний побут, спільне господарство, понад пʼять років. 11 квітня 2023 року він загинув, і звʼязок смерті із захистом Батьківщини не заперечувався. 4 листопада 2024 року вона подала заяву як дружина загиблого — і Міноборони повернуло документи на доопрацювання.
Що було в руках у заявниці
Формально вона прийшла не з порожніми руками. Іллінецький районний суд Вінницької області рішенням від 11 липня 2024 року в справі №131/364/24 встановив факт: після розірвання шлюбу вона проживала із загиблим однією сімʼєю, без реєстрації шлюбу, до самої його смерті.
Комісія Міноборони 28 лютого 2025 року цього не прийняла: у протоколі №19/д вона зазначила, що право мають батьки, один із подружжя, діти до повноліття та утриманці, а заявниця за поданими документами не належить до жодної категорії. Документи повернули «на доопрацювання» — щоб вона довела перебування на утриманні загиблого.
Важлива деталь: допомога розміром 15 000 000 грн за постановою Кабінету Міністрів №168 ділиться рівними частками між усіма одержувачами, тож кожен новий одержувач зменшує частку решти. Тому касаційну скаргу згодом подало не лише Міністерство оборони, а й одна з третіх осіб.
Дві редакції однієї статті
Суть спору — у тому, що стаття 16-1 Закону №2011-XII змінювалась. У редакції, чинній на дату смерті (Закон №2489-IX від 29 липня 2022 року). Право мали батьки, один із подружжя, діти до повноліття та утриманці. Жінки, яка проживала із загиблим без реєстрації шлюбу, у переліку не було.
Закон №3515-IX від 9 грудня 2023 року, що набрав чинності 29 березня 2024 року, перелік розширив і прямо додав: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сімʼєю. Але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Іншими словами: нова редакція описує ситуацію заявниці майже дослівно — але загибель сталася за десять з половиною місяців до того, як норма запрацювала. Увесь спір звівся до питання: на яку дату дивитись, смерті чи звернення.
Як це прочитали перша інстанція і апеляція
Вінницький окружний адміністративний суд 23 жовтня 2025 року позов задовольнив, спираючись на постанову Великої Палати від 18 січня 2024 року в справі №560/17953/21. Через статті 1 і 3 Сімейного кодексу сімʼю складають особи, що спільно проживають, повʼязані спільним побутом, мають взаємні права та обовʼязки. Звідси суд вивів, що заявниця фактично була подружжям загиблого, а отже підпадає під категорію «один із подружжя».
Сьомий апеляційний адміністративний суд 24 лютого 2026 року залишив це без змін, додавши посилання на постанову Верховного Суду від 5 лютого 2025 року в справі №120/17960/23. Там ВС визнав право саме фактичної дружини.
Наша оцінка. Конструкція нижчих судів трималась на містку між двома галузями: сімейне право визначає, що таке сімʼя, спеціальний закон — хто одержувач. Міцність такого містка й стала предметом касації.
Що відповів Верховний Суд
Колегія КАС ВС у складі суддів Шарапи, Берназюка і Чиркіна 8 вересня 2026 року скасувала обидва рішення. Логіка побудована навколо моменту виникнення права: право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) військовослужбовця та виникає саме з моменту настання цієї події.
Далі — про зворотну дію, з посиланням на статтю 58 Конституції. Подальші зміни законодавства, зокрема розширення переліку осіб, які можуть бути віднесені до членів сімʼї військовослужбовця, не мають зворотної дії у часі та не можуть впливати на визначення субʼєктного складу осіб, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги.
І окремо — про межу між сімейним і спеціальним законом. Встановлення факту проживання однією сімʼєю без реєстрації шлюбу саме по собі не є юридичним фактом, з яким закон у цей період повʼязував виникнення права.
Іншою мовою: рішення цивільного суду доводить, що сімʼя була. Але доводить факт, а не статус одержувача бюджетної виплати — цей статус визначає лише спеціальний закон у редакції на день загибелі.
Суд окремо зазначив, що не ставить під сумнів добросовісність звернення заявниці, і послався на практику ЄСПЛ: легітимне очікування має спиратись на норму, а не на надію.
Динаміка: та сама юрисдикція, різні відповіді
У справі №120/17960/23 військовослужбовець загинув 21 жовтня 2022 року — теж до змін, і 5 лютого 2025 року КАС ВС право фактичної дружини визнав. У цій справі загибель 11 квітня 2023 року, теж до змін, — і 8 вересня 2026 року та сама касаційна юрисдикція вирішила протилежно, пославшись на власну постанову від 19 травня 2026 року в справі №600/1860/25-а.
Практика Верховного Суду в спорах за права військових є доволі динамічною. Наприклад, в іншій нещодавній справі судді захистили право на житло і пояснили, чому відписка КЕВ у питанні приватизації є незаконною.
Наша оцінка. Вага розбіжності велика: під «старий» період підпадають усі загибелі до 29 березня 2024 року — два роки найважчих втрат. Від того, яка з ліній застосується, залежить, чи ділиться допомога на трьох, чи на чотирьох, і чи отримає щось людина, яка прожила з загиблим роки без штампа.
Чого Верховний Суд не сказав
У тексті постанови немає згадки про справу №120/17960/23. Обидві нижчі інстанції на неї прямо спирались, а касаційний перегляд її не обговорює — ані щоб застосувати, ані щоб пояснити відмінність обставин.
Не закрито й інше. Міністерство оборони просило передати справу до Великої Палати саме через застосування Закону №3515-IX у часі, але суд відмовив. Сама лише наявність значного суспільного інтересу, великої кількості аналогічних спорів або значного фінансового аспекту відповідних правовідносин не є самостійною та достатньою підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати.
Суд також не сказав, що заявниця не є утриманкою: він лише зазначив, що документи повернули для підтвердження цього статусу, — тобто шлях лишається окремим і недослідженим. Нічого не сказано й про долю виплат, уже призначених за протилежним підходом.
Чесно про ризик: поки дві лінії практики співіснують і Велика Палата до питання не залучена, результат у подібній справі залежить від того, яка колегія її розглядатиме. Рішення цивільного суду про факт спільного проживання лишається потрібним документом, але для загибелі до 29 березня 2024 року воно, за цим підходом, самостійного права не створює.
Що виявилось вирішальним
У цій справі суди звертали увагу на дату, а не на тривалість стосунків: пʼять років спільного життя і підтверджений судом факт ваги не додали, щойно право повʼязали з днем загибелі.
Текст рішення: Постанова КАС ВС у справі №120/6391/25 від 08.09.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Рішення першої інстанції: Вінницький окружний адміністративний суд, 23.10.2025
Постанова апеляції: Сьомий апеляційний адміністративний суд, 24.02.2026
Протилежний підхід: Постанова КАС ВС у справі №120/17960/23 від 05.02.2025
Закон: Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII
Усі матеріали за темою: Мобілізація, відстрочка, бронювання — довідник
Часті запитання
Чи має право на одноразову грошову допомогу жінка, яка проживала з військовослужбовцем без реєстрації шлюбу?
Залежить від дати загибелі. Закон №3515-IX додав таку категорію з 29 березня 2024 року. Для смертей до цієї дати КАС ВС у постанові від 08.09.2026 у справі №120/6391/25 вказав, що коло одержувачів визначається редакцією статті 16-1 Закону №2011-XII, чинною на день загибелі.
Чи достатньо рішення суду про факт проживання однією сімʼєю?
Для підтвердження самого факту — так, і воно має преюдиційне значення. Але у справі №120/6391/25 Верховний Суд зазначив, що такий факт сам по собі не змінює визначеного спеціальним законом кола одержувачів допомоги.
Чому справу не передали до Великої Палати?
Міністерство оборони таке клопотання заявляло, проте колегія 08.09.2026 відмовила, вказавши, що значний суспільний інтерес, кількість аналогічних спорів і фінансовий аспект самі по собі не свідчать про виключну правову проблему.
