Уявіть: ви готуєте комплаєнс-бюджет на 2026 рік. На стіл лягають два документи, що визначатимуть правила гри на 5 років, і вони суперечать один одному. Це не гіпотеза — це реальність, що розгортається у стінах Верховної Ради прямо зараз. Антикорупційна стратегія 2026-2030 подана у двох версіях: №15230 (уряд) і №15230-1 (Комітет ВР). Перше читання — на горизонті.
Не просто документ, а поле битви
13.05.2026 у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти про засади державної антикорупційної політики на 2026-2030 роки. №15230 — урядовий, Кабінет Міністрів схвалив його 15.05.2026, головний ініціатор — НАЗК. №15230-1 — альтернативний, поданий Анастасією Радіною, головою Комітету ВР з питань антикорупційної політики.
Документ розроблявся практично два роки. Підгрунтя — 26 досліджень, понад 130 експертів, ідентифіковано 140+ проблемних точок державної антикорупційної системи і сформовано 400+ очікуваних стратегічних результатів. Це не формальний акт.
Дві версії — політичний сигнал. Урядова сторона і парламентський профільний комітет не дійшли єдиної позиції. Перший проект відображає бачення виконавчої вертикалі (НАЗК під КМУ). Альтернативний — позицію Комітету ВР, що традиційно акцентує на незалежності антикорінституцій. Перше читання очікується у червні-липні 2026 — і саме там буде поле фактичної битви за пріоритети.
Два підходи: контроль проти незалежності
Хоча повні тексти обох законопроектів ще не опубліковані для широкого аналізу, попередні позиції КМУ і голови Комітету ВР дозволяють окреслити дві ідеологічні лінії.
Урядова версія №15230 — посилення координуючої ролі НАЗК як центрального антикорупційного органу. Уряд послідовно лобіює централізований превентивний моніторинг, обов’язкові комплаєнс-програми для держпідприємств, інтегрований звіт по всіх антикорінституціях через НАЗК. Це означає більше procedure, більше формального звітування, більше точок контактів для бізнесу.
Альтернативна версія №15230-1 — акцент на інституційній незалежності НАБУ і САП, посиленні кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, інструментах ефективного провадження високопрофільних справ. Менше формальної звітності, більше предметного результату.
Такий акцент на кримінальному блоці відбувається на тлі іншої ініціативи, що має збалансувати сторони процесу: нещодавно ми аналізували, як законопроект №15246 посилює права сторони захисту.
Чинна Стратегія 2021-2025 завершується 31.12.2025. Якщо нову стратегію не буде прийнято до того часу — Україна залишиться без legal framework у найчутливішій галузі. EU, IMF, World Bank моніторять цей трек безпосередньо: антикорупційні умови прив’язані до фінансування і руху по треку вступу в ЄС. Затримка — це інституційний ризик не лише для бізнесу, а й для державних фінансів.
Що на кону для бізнесу та інвесторів
У вашій корпоративній практиці тепер відкривається нова невизначеність. Стратегічно це означає три категорії ризиків.
Регуляторний ризик. За урядовою версією може з’явитись посилений моніторинг для компаній, що працюють з державою — підвищені вимоги до due diligence, до антикорупційних політик, до системи звітування про конфлікти інтересів. Альтернативна версія може робити акцент на персональній кримінальній відповідальності керівників — це інший тип ризику для топ-менеджменту.
Ризик державних закупівель. Будь-яка нова стратегія міститиме оновлені правила для ProZorro, контролю за приватизацією, державно-приватним партнерством. Забудовники у проектах ДПП, ІТ-постачальники у державному секторі, постачальники медичного обладнання — усі категорії, де високий ризик корупції, зіткнуться з новими процедурами.
Водночас судова практика вже формує підходи до наслідків порушень, і нещодавно ми аналізували, за яких умов ВС визнає тендерний договір недійсним через антиконкурентні дії.
Інвестиційний ризик. Іноземні інвестори оцінюють Україну за антикорупційними індикаторами Transparency International і Світового банку. Невизначеність стратегії або затримка з її прийняттям підвищує суверенний ризик і ціну капіталу.
Юристи-комплаєнс, що вже мапують ризики за обома сценаріями, отримують перевагу. Чекати фінального тексту — програшна тактика, бо до того моменту бізнес-асоціації мають подати свою позицію через профільний комітет.
Коротко про головне
- Документи: №15230 (уряд) зареєстрований 13.05.2026 і №15230-1 (Радіна) зареєстрований 18.05.2026.
- Терміни: перше читання очікується у червні-липні 2026.
- Розкол: урядова версія — посилення НАЗК; альтернатива — незалежність НАБУ і САП.
- Підводний камінь: ігнорування №15230-1 як «непрохідного» — у альтернативах часто закладаються компромісні норми
Запитання для роздумів: Чия візія переможе у першому читанні, і які непублічні альянси вже формуються навколо ключових статей стратегії?
Картка законопроекту: №15230 на itd.rada.gov.ua №15230-1 на itd.rada.gov.ua
