Ваш клієнт, звільнений два роки тому через скорочення, телефонує з новиною: його посаду щойно повернули в штат. «Це ж нововиявлені обставини — подаємо на перегляд!» Перша реакція — погодитись. Але постанова КАС ВС у справі №420/13741/20 від 29.04.2026 змушує натиснути на паузу: те, що сталося після рішення, переглянути справу не дозволить.
Що сталось і де проходить межа
Поліцейську звільнили за скороченням посади. Через чотири роки Національна поліція відновила аналогічну посаду в штатному розписі. Жінка вирішила: це доводить штучність скорочення, отже — підстава переглянути її звільнення за ст.361 КАС. Суд відмовив.
КАС ВС сформулював межу прямо: «обставини, які виникли після завершення судового розгляду, не можуть вважатися нововиявленими і не є підставою для перегляду остаточного рішення». До цього частина заявників і навіть судів трактувала поняття ширше, підмішуючи у «нововиявлені» будь-які вигідні факти, що спливли пізніше.
Ключ — у часі існування факту. Нововиявлені обставини мали існувати на момент розгляду справи, але залишатися невідомими сторонам і суду. Відновлення посади через чотири роки на момент звільнення просто не існувало — це нова обставина, а не нововиявлена. Механізм перегляду створений для виправлення судової помилки через приховані на той час дані, а не для реакції на майбутні зміни.
Тест на дві ознаки: як кваліфікувати факт
Перш ніж подавати заяву, проженіть факт через два фільтри. Перший: чи існував він фізично під час розгляду справи? Якщо виник пізніше — це нова обставина, і ст.361 не працює. Другий: чи був він об’єктивно невідомий і не міг бути відомий заявнику за розумної старанності? Якщо клієнт знав або мав знати — теж відмова.
Порівняйте два сценарії. Суд відмовив у визнанні договору недійсним; через два роки випливає, що ще під час розгляду в іншій справі вже існував експертний висновок про підробку підпису, про який сторони не знали, — це нововиявлена обставина. А якщо через два роки міськрада змінює цільове призначення землі — нова обставина, перегляд неможливий.
Правильна кваліфікація обставин є такою ж ключовою, як і визначення юрисдикції спору, особливо в чутливих категоріях справ — наприклад, до якого суду подавати позов на ТЦК.
Є і третя ознака, про яку часто забувають: істотність. Навіть факт, що існував і був прихований, дає підставу для перегляду лише тоді, коли він здатний вплинути на висновок суду по суті. Дрібна деталь, яка нічого не змінює в результаті, тесту не проходить, навіть якщо формально «нововиявлена». Пастка: не піддавайтеся тиску клієнта, який бачить «справедливість» у пізніх фактах. Ваша робота — пояснити процесуальну безперспективність і зберегти його ресурс та строки.
Що це означає на практиці
У вашій практиці фільтр «існував — але був невідомий» стає першим, що ви застосовуєте до кожної заяви про перегляд. Юристи, які вже звіряються з №420/13741/20, не марнують місяці на завідомо програшні заяви, а спрямовують клієнта в робоче русло — новий позов або апеляція в межах строків, якщо вони ще не сплили. Та сама логіка діє у через ст.423 ЦПК і ст.320 ГПК — формулювання норм майже дзеркальні.
До речі, процесуальні пастки чатують не лише на етапі перегляду, а й при поданні позову: нещодавно ми аналізували, як ВС роз’яснив, коли помилки в додатках до позову в ЄСІТС не є підставою для його повернення.
Коротко про головне
- Нововиявлені обставини існували під час розгляду, але були невідомі сторонам і суду.
- Подія після рішення — це нова обставина, ст.361 КАС на неї не поширюється.
- Підводний камінь: заява на пізні факти = гарантована відмова і втрачені строки.
Запитання для роздумів: А якщо обставина існувала, та її свідомо приховав опонент — як довести, що ви «не могли знати»?
Текст рішення: Постанова КАС ВС у справі №420/13741/20 від 29.04.2026 — Єдиний державний реєстр судових рішень
Норми: ст.361 КАС
